Регіональна політика

Перший форум культурної дипломатії України
Інформація "ЗС"
30.06.2015, 13:41

 

У Дипломатичній академії України 2 червня відбувся Перший форум культурної дипломатії України. МЗС ініціювало проведення такого заходу з метою створення платформи для взаємодії всіх зацікавлених сторін з метою просування українського культурного продукту у світі та інтеграції України у світовий культурний простір. Київський офіс Інституту Кеннана (США) виступив партнером заходу.

Відкрив форум Міністр зовнішніх справ України Павло Клімкін, який, зокрема, сказав: "Я всіх нас вітаю із тим, що ми нарешті зібралися. Протягом декількох місяців ми обговорювали цей проект. Я дуже вдячний Київському офісу Інституту Кеннана, з яким ми поєднали зусилля, спрямовані на організацію і проведення Першого форуму".

Міністр назвав саму ідею створення такого майданчика для дискусій щодо конкретних культурних проектів та їх подальшого втілення у життя інноваційною, оскільки важливо розуміти суть культурної дипломатії. Інша проблема полягає в тому, що у багатьох не вистачає часу, сил і мотивації займатися такою діяльністю. На думку П. Клімкіна, створення неофіційної, небюрократичної платформи повинно допомогти об'єднати зусилля різних державних і недержавних організацій, громадських інституцій, творчих особистостей - усіх, кому цікаво працювати у сфері культури.

Павло Клімкін зазначив: "Я дуже сподіваюся, що ми швидко увійдемо не тільки в режим активного обговорення планів, а й у режим досягнення реальних здобутків. Будемо визначати кращі проекти і спільно їх реалізовувати. Так я бачу роботу платформи на ближче майбутнє. Що стосується Міністерства закордонних справ України, то ми маємо не лише зобов'язання, а головне - бажання працювати далі.

Існує багато визначень того, що таке "жорстка сила", що таке "м'яка сила", що таке їх поєднання. Культура - це, звичайно, "м'яка сила". Але у багатьох випадках вона працює набагато краще, набагато ефективніше. Найголовніше те, що саме стратегічно "м'яка сила" завжди перемагає "жорстку". Тобто все, що може бути досягнуто за допомогою грубої "жорсткої сили", все одно програє силі "м'якій" як основі нашої підтримки європейських цінностей і нашого бачення того, як ми розуміємо Україну, якою вона має стати в майбутньому. Як я бачу роль Міністерства закордонних справ у цьому процесі? Допомагати у визначенні продуктивних ідей і реалізовувати ці ідеї спільно".

Міністр назвав процес тестування ідей дорогою із двостороннім рухом. Протягом останнього року відбулась апробація багатьох проектів. Вони здебільшого стосувалися ознайомлення українців із кращими зразками сучасної зарубіжної культури, які самостійно, без допомоги не здатні прийти в Україну. Зусилля також спрямовувалися на те, щоб якнайкраще показати сучасну Україну світові, адже вибір здобутків на культурній ниві є чималий.

Павло Клімкін наголосив: "Ми розпочали з конкретних, можливо, й невеликих, але дуже реальних проектів. Ми продемонстрували, що Міністерство закордонних справ України - це відкрита структура. Оскільки Україна - це простір для вільних людей, МЗС, як маленьке відбиття цього, також є вільним простором. Таким чином, Україна має бути презентована у світі інтелектуальним вільним простором.

Один із невеличких проектів, що започаткував нову справу, є кураторський проект "Владні вертикалі, фанерні колонади", представлений на шостому поверсі міністерства. Це - сучасне мистецтво. Його побачили тисячі людей - і співробітників, і тих, хто приходив до МЗС у справах. Декому фантастично сподобалось, деякі почали критикувати одразу, дехто навіть до цього часу не визначився - що це було - реальний успіх чи нетривіальний експеримент. Але я вважаю, що загалом мета досягнута, оскільки ми продемонстрували реальні речі, не віртуальні, а реальні речі в сучасному мистецтві, які примушують багатьох осмислити їх, налаштуватися на сприйняття сучасного мистецтва, задуматися над тим, яким чином сучасне мистецтво України ми можемо показати світові".

Саме до Міністерства закордонних справ України звертаються куратори культурних проектів із численними пропозиціями та ідеями. На переконання міністра, усе, що фактично визначає напрями сучасного мистецтва, повинно бути ретельно вивчене. Україна повинна бути повністю включена у світові процеси сучасного мистецтва.

Міністр зауважив: "У нас є сьогодні унікальний шанс. Багато в чому ми цим шансом уже скористувалися. Зараз наше завдання полягає в тому, щоб допомогти кожному, хто прагне презентувати сучасну Україну. І тут ми маємо потужну мережу контактів, потужну мотивацію".

Павло Клімкін закликав учасників форуму працювати разом, об'єднати мережі всіх зацікавлених інституцій, які вже функціонують, а також досвід, енергію і бажання.

Міністр, зокрема, наголосив: "Для мене те, що відбувалося на Майдані, навколо Майдану, те, що відбувається зараз − це остаточний розрахунок України із пострадянськістю, із тією ментальністю, яка існувала з присмаком пострадянськості. Нам потрібно вирватися з цих дужих лещат, які тримали Україну. І тому ми хочемо, щоб культурна дипломатія займала особливе, належне їй місце в Міністерстві закордонних справ України.

Зараз у нас починається друга хвиля реформ, в ході якої будуть створені підрозділи - не просто окремі відділи, управління, департаменти, а мережі в середині МЗС, які будуть контактувати і з посольствами, і з нашими іноземними і вітчизняними друзями. Вони будуть займатися в тому числі й Public Diplomacy, а також культурною дипломатією. Ми намагаємося спеціально не тільки заохочувати, а й тренувати наших дипломатів для того, щоб вони могли взаємодіяти.

Я ухвалив рішення створити в МЗС підрозділ, який займатиметься виключно питаннями культурної дипломатії. Уперше культурна дипломатія з'явиться в структурі МЗС як цілісна концепція. Цей підрозділ буде інтегрований у роботу МЗС у сфері міжнародних комунікацій України. Така синергія має дати результат. Культурні проекти стануть невід'ємною частиною наших зусиль із пояснення світові того, чим є Україна і чого вона прагне. Через мистецтво ми будемо комунікувати не просто образи, а смисли".

На думку Павла Клімкіна, щоб успішніше просуватися вперед, потрібен дуже ефективний і життєздатний проект, який складатиметься з великих, середніх, малих і дрібних проектів, спрямованих на одну мету і розташованих під єдиним дахом. Такий дах конче необхідно побудувати.

Міністр також зазначив: "Декілька років тому я почав проштовхувати ідею, якій дуже відданий, − створення Українського інституту. Чому, коли я йду вулицями різних європейських столиць, бачу, наприклад, відділення Фінського інституту. Фінляндія, звичайно, країна з багатющими культурними та історичними традиціями, але з населенням 5 мільйонів. А скільки нас українців і в Україні, і у світі? Чому ми не можемо створити Український інститут? Український інститут, який став би не бюрократичною організацією, а мав дієздатну працюючу Наглядову раду, до якої входили б визначні особистості у сфері культури і науки, що користуються повагою в Україні та світі. Вони визначали б найперспективніші напрями роботи, тестували проекти, а на їх реалізацію додатково до державного фінансування залучали недержавні кошти. Це допоможе нам донести Україну світові, а світу відкрити для себе Україну".

Міністр переконаний, що спільними зусиллями ідею створення Українського інституту можна реалізувати. Куратором мегапроекту буде саме він і Міністерство закордонних справ України. Результатом вкладених зусиль стане велика парасоля, під якою кожен зможе реалізувати свої ідеї.

Український інститут виконуватиме функції, подібні до тих, які є у Гете Інституту (Німеччина) або British council (Велика Британія). Користуючись цим досвідом, Україна будуватиме власну мережу. Наша країна має мережу культурно-інформаційних центрів, які працюють при багатьох посольствах. Деякі працюють добре, більшість за відсутності фінансування чи ініціативних людей просто виконують свої плани. Виконання плану, за словами міністра, це дуже потрібна і хороша річ. Однак без справжнього драйву і відданості не досягти поставленої амбітної мети - представлення світові нової України.

Павло Клімкін зауважив: "Я бачу фундамент культурної дипломатії, як своєрідний трикутник, що базується на взаємодії неурядових організацій, творчого середовища і бізнесу - саме на цій основі складуться найбільш цікаві та найбільш ефективні проекти".

У рамках форуму відбулася також панельна дискусія "Хто і що повинен зробити задля втілення стратегії розвитку культурної дипломатії в Україні?" за участю Першого заступника Міністра культури України Ігоря Ліхового, Посла з особливих доручень МЗС Дмитра Кулеби, старшого наукового співробітника Інституту проблем сучасного мистецтва НАН України Наталії Мусієнко, заступника директора НЦНК "Музей Івана Гончара", голови правління ГО "Музей Майдану" Ігоря Пошивайла, головного редактора журналу "Арт Юкрейн", заступника генерального директора Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Музейний Арсенал" Аліси Ложкіної.