Конфліктологія

Основні складові екзогенної допомоги Росії «ДНР» та «ЛНР»
Євген Рябінін
31.07.2017, 12:45

УДК 327

Summary

Exogenous influence of Russia on political-economic and cultural-educational sphere of Donbass, since 2014 has been analyzed. It is proved that the influence on the abovementioned spheres is quite high, since without exogenous assistance, the rebellious regions could not resist the central authorities of Ukraine. It is shown that the territories of Donbass today are in a state of gradual transition to economic, trade and educational standards of Russia, since they have closer cooperation than with the regions of Ukraine.

Key words: exogenous influence, Donbass, Ukraine, Russia, politics, economy.

В Статуті ООН була закріплена позиція держав-засновників цієї організації про територіальну цілісність або територіальну недоторканність держави, що є принципом міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканною від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. Принцип територіальної цілісності держав був вперше встановлений в п. 4 ст. 2 Статуту ООН і пізніше отримав розвиток в Декларації про зміцнення міжнародної безпеки. У декларації відзначалася неприпустимість військової окупації в результаті застосування сили, а також неприпустимість силових дій, спрямованих на придбання території іншої держави.

Але існує протиріччя між принципом територіальної цілісності та правом на самовизначення. При цьому представники центральної державної влади зазвичай наводять як аргумент на захист своєї позиції твердження про пріоритет принципу територіальної цілісності по відношенню до права на національне самовизначення. Регіон, який воліє відокремитися від держави, відстоює своє право, приводячи як аргумент принцип самовизначення.

Деякою мірою цей принцип використовується державами, які з геополітичних міркувань підтримують ті чи інші регіони, що воліють відокремитися від держави, до складу якої вони входять. Тобто можемо говорити про те, що сепаратистські процеси - це не лише проблема відносин по лінії центр-регіон, а також по лінії держава А - регіон - держава Б, де держава А - це країна, в якій існує проблема сепаратизму, а держава Б - країна, яка підтримує сепаратистський регіон.

Ставлення до сепаратистських процесів в такому випадку має виключно геополітичну вигоду. Зовнішній чинник може мати різні прояви - жорсткі, м'які, змішані (гібридні).

Жорсткий має одне вираження - військове втручання та може проявлятися наступним чином:

- регіону надається військова допомога;

- введення миротворців або контингенту військ для подальшого врегулювання конфлікту, але з урахуванням інтересів регіону, що претендує на відділення або для підтримки центральної влади;

- проведення гуманітарної інтервенції, що припускає участь у військових діях на боці і/або для допомоги бунтівному регіону;

- пряма участь у війні на боці регіону.

М'яка підтримка поділяється на м'яку активну та м'яку пасивну. М'яка пасивна підтримка проявляється в існуванні поруч із державою з населенням спорідненого етносу сусідньої держави, який має бажання об'єднатися в єдину державу, а також в наявності діаспори, яка фінансово і політично може підтримати державу. М'яка активна підтримка може проявлятися наступним чином: економічна (фінансування боротьби, фінансування НДО), технічна (постачання озброєнь), гуманітарна (налагодження зв'язків із етнічно спорідненим народом в галузі культури, науки і освіти, фінансування освітніх програм, наукових проектів, стажувань; будівництво об'єктів єдиного віросповідання - православних/католицьких храмів, мусульманських мечетей), дипломатична (засудження центральної влади у міжнародних організаціях, ООН, ОБСЄ); інформаційна (демонізація центральної влади). Подібна підтримка може здійснюватися як під час латентної так й активної фази конфлікту [1, с.264].

Змішаний тип означає як надання військової підтримки, так і здійснення м'якого впливу. Така ситуація склалась в контексті конфлікту на Донбасі, коли Росія використовує змішаний тип підтримки бунтівних регіонів.

На думку автора, слід класифікувати ті напрямки допомоги, що можуть здійснюватися державою Б регіону в державі А в контексті м'якого екзогенного впливу, а саме: економічна, фінансова, освітня, гуманітарна, дипломатична допомоги.

Отже, проаналізуємо детально кожну із цих складових.

Економічна. Під час військових дій на будь-якій території виникають проблеми із постачанням продуктів першої необхідності, до яких входять продовольчі та медичні товари. Існує два методи вирішення цього питання: 1) надання гуманітарної допомоги населенню регіону, але в цьому випадку це буде означати "політику проїдання". Якщо держава Б бажає, щоб в регіоні також працювала економіка, вона повинна створити сприятливі умови для цього і це є метод 2) - економічна та торгівельна підтримка регіону.

Російські підприємці беруть участь в операціях з експорту вугілля, видобутого на шахтах "ЛНР" і "ДНР". Спостерігачі місії ОБСЄ, які знаходяться на пропускних пунктах "Гуково" і "Донецьк" (Ростовська область), в своїх звітах фіксували вивезення вугілля на територію Росії, починаючи з жовтня 2014 року. В середині травня голова митної служби "ЛНР" Андрій Карпак заявив, що обсяги вивезення вугілля з "ЛНР" в Росію знаходяться в межах 3 тис. т на день [2].

У лютому 2015 року "Нафтогаз України" перекрив засувки на газопроводі в Донбасі. Щоб не допустити газової блокади, "Газпром" почав поставки палива на території, підконтрольні "ДНР" і "ЛНР", через газовимірювальні станції "Прохорівка" (кордон Ростовської області і "ЛНР") і "Платове" (кордон Ростовської області і "ДНР"). Прес-секретар Дмитра Медведєва Наталія Тімакова пояснювала: "Поставка газу на південному сході в якості гуманітарної допомоги здійснюватиметься "Газпромом" на комерційній основі". "Нафтогаз України", у свою чергу, відмовився оплачувати той газ, що йде через "Прохорівку" і "Платове".

Поставки електроенергії в Україну йдуть за договором між російським "ІНТЕР РАО" і "Укрінтеренерго" від грудня 2014 року. Також цей договір передбачає постачання української електроенергії до Криму.

Після початку вугільної блокади в січні 2017 року, що була оголошена з обох сторін, "ДНР" і "ЛНР" продовжують переорієнтувуватися на торгівлю з Росією. За заявою ради міністрів "ДНР", "поставка високоенергетичного вугілля на Україну припинена і більш не проводиться". Ту ж саму інформацію підтвердили і в "ЛНР", додавши, що поставка вугілля замість України тепер йде на територію Росії. Також обговорюються можливості його транспортування на територію Кримського півострова [3].

Крім того, на території республік здійснює торгівельну діяльність торгівельна компанія "Магніт". За 2016 рік експорт товарів з "ДНР" до Росії зріс на 34 млн дол. Імпорт в "ДНР" виріс в 2,5 рази. При цьому частка російської продукції становила 84%". Тобто ми бачимо, як території, непідконтрольні Україні, налагоджують торгівельні стосунки із Росією, переходячи в її економічно торгівельний простір [2].

Фінансова. У 2014-2015 роках на території республік фінансові операції здійснювалися національною валютою України - гривнею. Це було пов'язано з тим, що у населення цих територій були якісь накопичення і люди отримували пенсію та зарплатню в гривнях. Потім, беручи до уваги той акт, що гривнева маса почала закінчуватися, керівництвом "ДНР" та "ЛНР" було прийнято рішення здійснювати фінансові розрахунки в рублях, євро та доларах, тобто була проголошена мультивалютна зона. Але останні два види валюти не є доволі поширеними, а, отже, рубль став розрахунковою валютою. Крім того, якщо в 2014-2015 роках обмін гривні на рубль був невигідний (в "ДНР" 1 гривня дорівнювала 2 рублям, тоді як на території України курс був 1 до 4), то вже в 2016-2017 роках цей рівень вирівнявся, і мешканцям "ДНР" та "ЛНР" не має потреби та вигоди їхати на територію України для обміну валют.

Луганськ також свого часу ввів рубль в якості основної валюти "ЛНР". Рада міністрів "ЛНР" заявила, що такий крок необхідний для стабілізації фінансової системи в регіоні, а також через те, що більшість грошових операцій там і так проводиться в російських рублях. Крім того, слід зазначити, що "ДНР" та "ЛНР" вже увійшли до банківської зони Росії.

Зважаючи на те, що переважна більшість представників військових угруповань "ДНР" та "ЛНР" є контрактниками, їм необхідно платити зарплатню. Дані про вартість утримання одного бійця різняться. Обсяг і регулярність виплат залежали від підрозділу і фази бойових дій: при загостренні боїв добові росли - в період перемир'я, навпаки, знижувалися. Діапазон виплат: від 10 тис. руб. на місяць для рядового складу, до 120-150 тис. для старшого офіцерського складу. Якщо виходити з офіційних цифр про грошове утримання військовослужбовців (від 10,5 тис. руб. для пересічних до 14 тис. руб. і вище для офіцерів), то щомісяця тільки на зарплати військовим "ДНР" і "ЛНР" витрачається не менше 631 млн руб. Експертні оцінки зазвичай вище: розрахунки екс-депутата Верховної Ради Андрія Сенченка свідчать про 2.25 млрд руб. на місяць.

Гуманітарна. Ця складова пов'язана із наданням безкоштовної гуманітарної допомоги мешканцям цих територій. Протягом усього періоду ведення військових дій Росія надавала гуманітарну допомогу "ДНР" і "ЛНР".

Із початком бойових дій на Донбасі Росія відправила туди більш ніж 60 гуманітарних конвоїв із продуктами харчування і будматеріалами. Крім того, в межах гуманітарної допомоги надсилаються паливно-мастильні матеріали, посівні матеріали та добрива, електрообладнання, медикаменти, шкільні підручники, газетний папір. Товари підбираються згідно із заявками з "ДНР" і "ЛНР".

Дипломатична. Ця складова здійснюється, коли держава Б визнає сепаратистський регіон як незалежну державу або лобіює її інтереси на міжнародній арені. Росія не визнала "ДНР" та "ЛНР", але 18 лютого 2017 року президент Росії В. Путін підписав указ про визнання документів, що видані громадянам України та особам, які мешкають на територіях окремих регіонів Донецької та Луганської областей.

Документ ратифікований "з метою захисту прав і свобод людини та громадянина, керуючись загальновизнаними принципами і нормами міжнародного гуманітарного права". Згідно з указом в РФ тимчасово (до політичного врегулювання ситуації в "ДНР" і "ЛНР") і на підставі Мінських угод визнаються дійсними "документи, що засвідчують особу, документи про освіту та (або) про кваліфікацію, свідоцтва про народження, укладення (розірвання) шлюбу, зміну ім'я, про смерть, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, реєстраційні знаки транспортних засобів, видані відповідними органами (організаціями), фактично діючими на територіях зазначених районів, громадянам України та особам без громадянства, які постійно проживають на цих територіях".

Указ також дозволяє в'їзд в Росію і виїзд з неї мешканцям "ДНР" і "ЛНР" та особам без громадянства без оформлення віз на підставі паспортів, виданих органами влади в цих територіях [4].

Також дипломатична складова була задіяна, коли Росія представляли інтереси "ДНР" і "ЛНР" на переговорах в нормандському форматі, а також під час підписання Мінських угод в 2014 та 2015 роках.

Крім того, з дипломатичної точки зору слід відзначити подію, що відбулася 17 березня в Лівадійському палаці, де пройшло установче засідання Інтеграційного комітету "Росія-Донбас", в якому взяли участь сенатори і депутати Державної думи РФ, глави "ДНР" і "ЛНР", політологи та керівники гуманітарних організацій.

Робота форуму була спрямована на зближення законодавства "ЛДНР" і РФ, розвиток прямих економічних, культурних, освітніх та гуманітарних зв'язків, налагодження прямого діалогу Донбасу з регіонами РФ. Про те, що робота з інтеграції перейшла до практичної площини, свідчить, наприклад, створення компанії "Центр економічного взаємодії республік", метою якої є встановлення взаємозв'язків між суб'єктами господарської діяльності Криму і Донбасу.

Тобто ми можемо спостерігати, як з усіх напрямків Донбас переорієнтовує свою різнопланову діяльність на співробітництво з Росією і зменшує ту ж саму діяльність із Україною.

Освітня. Всі навчальні заклади перейшли на російські освітні програми. Крім того, протягом останніх трьох років Росія в межах гуманітарної допомоги постачала в освітні заклади "ДНР" і "ЛНР" російські підручники.

Російські ВНЗ почали пільговий прийом випускників Донецьких та Луганських шкіл (всі навчальні бюджетні місця для прибулих з Південного Сходу України були залишені на весь термін навчання, як і забезпечення постійної стипендії, незалежно від успішності) ще в серпні 2014 року. В першу чергу, мова йшла про молодих людей, чиї батьки залишалися в самопроголошених республіках, або про тих, хто втратив житло в результаті військових дій. Основні витрати ВНЗ (це були переважно навчальні заклади Ростовської та Білгородської областей) лягали на плечі місцевих бюджетів. Крім абітурієнтів, яких у 2014 році Білгород прийняв понад тисячу, тут вирішили прийняти додатково понад 300 студентів, які переводилися з Донбасу.

Міністерство освіти та науки Росії створило на території Ростовської області навчально-методичний центр, що надаватиме допомогу школам "ДНР" і "ЛНР", які впроваджують російські освітні програми. Студенти ВНЗ зможуть отримати дипломи російського зразка. На дані привілеї зможуть розраховувати студенти всіх ВНЗ "ДНР" - і навіть приватних. Це питання вже пройшло узгодження з Південним федеральним університетом в Росії [5].

Отже, слід зазначити, що бунтівні регіони не мали б можливості дотепер чинити опір, якщо не мали б екзогенної підтримки з боку Росії. Росія, крім військової допомоги, забезпечує "ДНР" та "ЛНР" тими складовими (фінансовими, економічними, гуманітарними), щ вкрай необхідні для функціонування будь-якої території.

Список використаних джерел:

1. Рябінін Є.В. Екзогенні чинники етносепаратистських процесів: теоретичний аспект / Є.В. Рябінін // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. - 2015. - № 12. - С. 263-270.

2. Голунов И., Артемьев А. Расследование РБК: на чьи деньги живет Донбасс / И. Голунов, Артемьев А. // [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http://www.rbc.ru/investigation/politics/15/06/2015/5579b4b99a7947b063440210

3. Захаров И., Кириллов Д. ЛНР и ДНР перенаправили торговлю углем с Украины в Россию / Захаров И., Кириллов Д. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.gazeta.ru/politics/2017/03/06_a_10560857.shtml

4. Путин подписал указ о признании Россией паспортов ДНР и ЛНР [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.znak.com/2017-02-18/putin_podpisal_ukaz_o_priznanii_rossiey_pasportov_dnr_i_lnr

5. В школах ДНР и ЛНР внедряют российские программы [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zavtra.ru/events/v-shkolah-dnr-i-lnr-vnedryat-rossijskie-programmyi

 

АНОТАЦІЯ

Проаналізовано екзогенний вплив Росії на політико-економічну та культурно-освітню сферу Донбасу, починаючи з 2014 року. Доведено, що вплив на вищезазначені сфери досить високий, оскільки без екзогенної допомоги бунтівні регіони не мали б шансів чинити опір центральній владі України. Показано, що території Донбасу зараз знаходяться в стані поступового переходу на економічні, торгівельні та освітні стандарти Росії, оскільки мають більш щільну кооперацію, ніж з регіонами України.

Ключові слова: екзогенний вплив, Донбас, Україна, РФ, політика, економіка.

АННОТАЦИЯ

Проанализировано экзогенное влияние России на политико-экономическую и культурно-образовательную сферу Донбасса, начиная с 2014 года. Доказано, что влияние на вышеперечисленные сферы довольно высокое, поскольку без экзогенной помощи бунтующие регионы не смогли бы оказывать противодействие центральной власти Украины. Показано, что территории Донбасса сегодня находятся в состоянии постепенного перехода на экономические, торговые и образовательные стандарты России, поскольку имеют более тесную кооперацию нежели с регионами Украины.

Ключевые слова: экзогенное влияние, Донбасс, Украина, РФ, политика, экономика.