Нове досягнення вітчизняної глобалістики
Юрій Макар, Сергій Федуняк
25.04.2013, 16:10

Суліма Є., Шепєлєв М. Сучасна глобалістика: політика, освіта і культура / Є. Суліма, М. Шепєлєв. - 2-ге вид., доповнене. - К.: "МП Леся", 2012. - 612 c.

Бурхливий розвиток сучасного життя демонструє нам неминучість і незворотність якісно нових процесів і тенденцій перебігу світової політики, економіки, управління, комунікацій, актуалізуючи тим самим значення виважених і обґрунтованих інтегральних проектів, мета яких - виживання всього людства в умовах протистояння екологічним, демографічним, безпековим та іншим викликам. У цьому напрямі важливим і дійсно позитивним феноменом є намагання вчених реалізувати ідею об'єднання часто автономізованих секторів глобалістичних досліджень у єдиний потужний арсенал інструментів і шляхів контролю за стрижневими факторами процесів і стратегій глобалізації.

Поява фундаментальних праць, присвячених глибинному аналізові визначальних аспектів сучасних проблем світової спільноти, щоразу стає подією в науковому житті, тим більше, якщо проблематика дослідження має об'єктивну актуальність. Рецензована монографія авторства Є.М. Суліми та М.А. Шепєлєва, як частина виданого провідними українськими науковцями циклу праць "Філософія освіти: пошук пріоритетів", є гідним результатом копіткої аналітичної роботи українських науковців і демонструє вміння авторів широко тлумачити зміст сучасних глобальних проблем людства, встановлювати логічні взаємозв'язки та взаємозалежності між ними, водночас не претендуючи на охоплення всіх проблем глобалізації в рамках одного видання. Архітектоніка монографії здійснена таким чином, щоб ознайомити читача з особливостями застосування системного підходу до вивчення міжнародних відносин, розкрити природу та тенденції розвитку сучасної світової системи, процесу глобалізації, продемонструвати аналіз фундаментальних аспектів дослідження глобального розвитку - проблем глобального суспільства, світового порядку, світового лідерства, глобалізації управління, глобальної безпеки, висвітлити особливості глобальної цивілізаційної конкуренції та альтерглобалістського руху, а також ключові проблеми освіти в умовах глобалізації.

Оригінальність та ефективність застосування авторами системного підходу до вирішення поставленої мети відчувається на всіх етапах дослідницького процесу. Однаковою мірою це стосується як аналізу сучасного стану розвитку глобалістики, її досягнень і проблем, так і доведення доцільності застосування системної методології при виробленні та впровадженні дієвої освітньої політики в сучасних умовах, розробленні стратегії інтернаціоналізації вищої освіти, розвитку транснаціональної освіти, забезпеченні якості вітчизняної освіти, що відповідає європейським, світовим стандартам. Цій магістральній меті підпорядковані 16 розділів монографії, зміст яких переконливо демонструє послідовність дослідницької стратегії авторів у вирішенні поставленої проблеми поетапно: від глобального й універсального до регіонального, субрегіонального та локального.

Інформаційного, концептуального та змістовного балансу викладення матеріалу, на нашу думку, авторам вдалося досягти завдяки залученню широкої джерельної бази як вітчизняних дослідників, так і зарубіжних фахівців. Перший розділ монографії розкриває загальні концептуальні, праксеологічні, інституційні аспекти глобалізму як теорії, ідеології та стратегії. Автори виходять із оригінальної ідеї стосовно того, що "глобалізм нашої епохи - це, з одного боку, система міфів, що стали реальністю, а з другого боку - реальність, що спростовує ці міфи" [с. 11]. Матеріал розділу розкриває особливості процесу формування специфічного предметного поля глобальних досліджень і роз'яснює сутність найважливіших наукових завдань глобалістики - розкриття джерел, внутрішніх механізмів і закономірностей глобалізації, її соціально-політичного сенсу та можливостей політичних суб'єктів активно впливати на її спрямованість відповідно до своїх інтересів. Окрему увагу автори зосередили на предметі політичної глобалістики, у рамках якої, на їх думку, в ній реалізується більшість наявних у суспільних науках парадигм - світоглядні, натуралістичні (насамперед геополітична), історичні, соціальні (насамперед цивілізаційна та світосистемна) та іманентно-політичні (такі як конфліктно-консенсусна парадигма).

У другому розділі обґрунтовується доцільність використання системного підходу для різноманітних міжнародних явищ і процесів, зокрема міжнародної інтеграції, прийняття зовнішньополітичних рішень, міжнародних конфліктів. Автори скрупульозно аналізують основні етапи становлення теорії міжнародних систем і світ-системного підходу до аналізу сучасних суспільств. Розглядаючи світ-систему як реальну й багатофункціональну надсуспільну суперсистему, у межах якої час від часу відбуваються складні зміни та рекомбінації, що зрештою підвищують рівень складності суперсистеми загалом, незважаючи на тимчасові відходи, Є.М. Суліма та М.А. Шепєлєв виділяють характерні риси її структури - граничність, надскладність, багаторівневість, багатомірність і багатоаспектність.

Переходячи у третьому розділі до аналізу феномена "сучасної світової системи", дослідники наголошують на її поліструктурному характері, оскільки зв'язки між компонентами та елементами в системах реалізуються через різні відносини, відповідно - системи вміщують у собі певну множинність тих чи інших структур. З цією метою у розділі з'ясовується специфіка передумов виникнення та основних рис сучасної світової системи; встановлюються концептуальні особливості конституювання планетарного дуалізму як
основної суперечності сучасної світової системи та тенденції розвитку сучасної світової системи в контексті врахування ключових суперечностей новітнього стану сучасної світової системи.

Наступні розділи зосереджують увагу читача на розумінні явища глобалізації як світового системного феномена. Аналізуючи діяльність сучасних акторів міжнародних відносин, автори констатують неухильне зростання впливу недержавних утворень, насамперед, в економіці, оскільки багатонаціональні компанії виробляють нині третину сукупного світового продукту. Дослідники доходять висновку, що під впливом викликів глобалізму держава трансформується як політичне суспільство. У цьому контексті знаходимо оригінальні роздуми щодо ролі транснаціональних корпорацій і можливостей корпоративно-державного симбіозу в ході організації економічної та соціальної взаємодії людей.

Автори доходять зважених і конструктивних висновків у визначенні проблем сутності та становлення глобального громадянського суспільства. Очевидно, сучасне світове громадянське суспільство є системою транснаціональних співтовариств, транснаціональних неурядових організацій, колективних глобальних рухів, мережних груп інтересів, міжнародних наукових і професійних асоціацій, через які індивіди досягають соціальних і політичних домовленостей на рівні всього світу.

Логічним продовженням цих роздумів є постановка питання про глобальне управління та основні ймовірні моделі цього процесу. Варто погодитися з авторами, що "в умовах надзвичайного зростання зовнішніх впливів на економічне, соціальне, культурне і політичне життя кожного суспільства для кожного з них проблема впливу на розвиток глобальних процесів стає центральним питанням виживання" [с. 326].

З огляду на обрану концептуальну парадигму монографії вважаємо вдалим зосередження особливої уваги науковців на специфічній ролі в побудові модерних наукомістких економічних систем університетської освіти. Справедливим є твердження авторів про те, що "за останні 10-15 років вплив глобалізаційних процесів на трансформацію національних систем освіти суттєво посилився, а сама глобалізація стала найбільш фундаментальним викликом для вищої школи за всю історію її розвитку" [с. 562]. Автори монографії справедливо вважають, що зосередження уваги вітчизняних науковців, політиків, державних діячів на процесах посилення освітньомісткості економіки, збільшення обсягу та модифікації структури освітніх послуг в умовах інформатизації в цілому дасть змогу змінити пріоритети людей, мотиви отримання освітніх послуг, сприятиме становленню в Україні освітнього типу суспільного відтворення, що є умовою функціонування економіки, заснованої на знаннях.

Загальне враження від рецензованої монографічної праці Є.М. Суліми та М.А. Шепєлєва − переконання у ґрунтовності дослідження, характерними ознаками якого є багатоаспектність аналізу предмета дослідження, коректність тлумачення основних наукових категорій, послідовність і логіка викладення оригінальної авторської позиції, що свідчить про високий рівень наукової компетентності вчених у багатьох суміжних галузях суспільного знання. Погоджуємося з тим, що актуальність дослідження забезпечується системним підходом до аналізу теорії та практики сучасних глобалізаційних процесів, і підтримуємо задум авторів викликати наукову рефлексію читача в напрямі уникнення спрощених, одномірних підходів у інтерпретації та оцінці феномена глобалізації.

Рецензована робота буде корисною для викладачів, аспірантів і студентів, які навчаються за напрямами підготовки "Міжнародні відносини", "Політологія", а також для фахівців, які на теоретичному та практичному рівнях вирішують актуальні питання в галузях філософії, соціології, політології, управління та освіти.