Міжнародний тероризм як фактор впливу на стан безпеки України
Наталія Агафонова
02.06.2017, 10:55

УДК 323.28

Summary

The article gives the particular features of international terrorism at the current stage, external and internal factors are enumerated. The situation in the world has radically changed after events of September 11, 2001 in the USA. It is underlined that the most probable and dangerous challengers and potential threats posed to Ukraine are caused by the Russian Federation's international state-sponsored terrorism. And we warn of the high probability of the terrorist social network enlargement .

Keywords: terrorism, international terrorism, russian aggression, Ukraine, Donbass, cyberattack, cyberterrorism.

Сучасний тероризм характеризується багатоплановістю руйнівного впливу на різні сфери суспільного життя - політичну, економічну, соціальну, духовну, а також на національну, суспільну, державну, воєнну, інформаційну безпеку тощо. Із політично вмотивованою насильницькою ідеологією тероризм становить серйозну небезпеку для світової спільноти та окремих держав, зокрема й для України, яка вже декілька років є об'єктом зазіхань на наші східні території зі сторони Російської Федерації.

З огляду на те, якого характеру тероризм набув сьогодні та те, як його трактують політологи, можна дати узагальнююче визначення феномену "тероризм" - міжнародна або внутрішньодержавна організована діяльність, що має міжнародний характер та спрямована на створення відповідних організацій чи груп для вчинення вбивств та замаху на вбивства, нанесення тілесних ушкоджень, застосування насильства і захоплення людей, як заручників, з метою отримання викупу, насильницького позбавлення особи свободи, поєднаного з глумом над нею, застосування тортур, шантажу і т. ін.; тероризм може супроводжуватися руйнуванням та пограбуванням житлових приміщень, будівель та інших об'єктів. Мета тероризму - нанесення шкоди демократичним та прогресивним соціальним перетворенням; залякування людей; насильство над людьми і фізичне знищення на догоду реакційним поглядам та ідеологіям фашистського, расистського, анархістського або військово-бюрократичного змісту; отримання кримінально-злочинними елементами чи організаціями, групами, особами матеріальної та іншої вигоди.

Проте слід відрізняти міжнародний та внутрішній тероризм. Міжнародний є загрозою для світового правопорядку, міждержавних відносин та міжнародної безпеки, а головним суб'єктом міжнародного тероризму є терористичні угрупування. Так, Л. Маджорян визначає, що тероризм є міжнародним, коли:

· терористичний акт спричинений проти тих, хто захищений міжнародним правом;

· терористи є громадянами однієї чи різних держав, але злочин скоєний за межами цих держав;

· готуються терористичні акти в одній державі, але скоюються в іншій;

· після нападу в одній державі, терорист переховується в іншій, що ставить питання про його екстрадицію [1] .

Внутрішній тероризм виникає на підставі протиріч всередині держави, що не знайшли свого вирішення. Це є однією з найгостріших форм внутрішньополітичного протиборства. Такий вид тероризму має два основні прояви:

· діяльність внутрішньополітичних екстремістських сил (опозиційний тероризм);

· тероризм між політичними силами, що не знаходяться при владі та використовують терористичні методи.

У виникненні та поширенні тероризму й екстремізму певну роль відіграють державно-політичні та геополітичні фактори. Існуючі протиріччя й конфлікти між деякими державами та країнами сприяють підвищенню інтересу держав до використання тероризму й екстремізму з метою ослаблення протиборчої сторони.

З урахуванням того, що кожна країна, провадячи свою зовнішню політику, переслідує певну мету, будь-яка акція міжнародних терористичних структур може водночас завдати шкоди одним і певним чином зіграти на користь інтересам інших держав. Це основне джерело так званих подвійних стандартів при оцінці терористичних загроз дозволяє тероризму поширюватися, еволюціонувати, прикриватися політичною, релігійною та національно-визвольною риторикою.

Сьогодні об'єктами інтересів міжнароднго тероризму виступають місця масового скупчення народу, урядові будівлі, дипломатичні представництва країн за кордоном, урядові комп'ютерні мережі, транспортні засоби (літаки, потяги), етнічні групи, замахи та вбивства політичних лідерів, олігархів, викрадення людей або ж розхитування політичної системи певної країни зсередини. Також, у зв'язку з прийняттям країнами додаткових заходів безпеки, міжнародний тероризм може зосередити свою діяльність на нових цілях - нафтопроводах, системах енергопостачання, водних комунікаціях та інших важливих об'єктах стратегічного характеру.

Сучасний міжнародний тероризм носить всеохоплюючий характер та має різноманітні форми проявів, які так чи інакше можуть вплинути на стан безпеки України з огляду на сучасні політичні зміни та втручання Російської Федерації на територію Донбасу та Криму, що веде до загострення конфронтації між Сходом та Заходом України та уможливлює радикалізацію настроїв у суспільстві.

Однією з найпоширеніших форм міжнародного тероризму є національно-визвольний тероризм, що ставить за мету відділення від держави-поневолювача, отримання національної автономії для усунення дискримінації. Так, Росія пояснює утворення ДНР та ЛНР і відділення Криму від України як наслідок дискримінації російськомовного населення. Тут можна провести паралелі в політиці, яку провадить Росія: Молдова - Придністров'я, Грузія - Південна Осетія та Абхазія.

Другою поширеною формою міжнародного тероризму є національний релігійно-визвольний рух. На сьогодні ця форма тероризму не є фактором впливу на стан безпеки України, адже більшість українців є християнами, і будь-які інші релігійні осередки на території України мирно співіснують з українськими християнами.

Наступна форма міжнародного тероризму - "правий" тероризм, що ставить за мету ліквідацію парламентської демократії і запровадження авторитарного режиму, тобто диктатури. Сьогодні діяльність "правих" в Україні не носить загрозливого характеру та не може розглядатись як фактор впливу на безпеку України.

Тероризм соціал-революційного характеру, спрямований проти пануючого режиму, мав досить чіткий і виражений характер в ХІХ ст. Так, після Революції Гідності 2013 року та усунення попереднього уряду від влади політична ситуація в Україні не стабілзувалась повною мірою, що спричинено глибокою економічною кризою в країні та проведенням АТО на Сході. Це породжує нові протести та мітинги проти влади. А, як відомо, коли революція не принесла бажаних плодів - вона неодмінно повториться знову.

Фактором, що несе зовнішню загрозу безпеці України, є геополітичне розташування України, яке є досить вигідним з огляду на те, що територією нашої країни пролягають маршрути міграції й товарообміну між Азією та Європою, супроводжувані такими чинниками як нелегальний перетин кордону та контрабанда. Також відсутність надійного міграційного контролю не лише в України, а й в країнах колишнього СРСР та корумпованість прикордонних служб спрощують подальшу нелегальну міграцію до країн Європи, яка вже тривалий час є об'єктом тероризму.

Останнім часом відзначається збільшення міграційних потоків з країн із нестабільною політичною ситуацією, кількості спроб в'їзду на територію України іноземців, підозрюваних у причетності до терористичної діяльності або у зв'язках з терористичними організаціями у процесі економічної та іншої міграції.

В умовах формування глобального інформаційного суспільства та стрімкого розвитку комп'ютерних технологій поруч зі звичайним тероризмом зростає загроза тероризму в цифровому просторі.

З огляду на це, кібернетичні атаки стали інструментом ведення війни поруч із бойовими діями на суші, морі, в повітрі та космічному просторі.

Тому об'єкти-цілі кібернетичної атаки принципово не відрізняються від об'єктів-цілей військової операції або терористичної атаки.

Як наслідок, критерії відбору об'єктів, що мають важливе значення для національної безпеки та оборони України, потребують першочергового захисту від кібер-тероризму і повністю залежать від можливостей кібер-агресора та завдань, що ставляться перед ним.

Об'єктами кібер-атаки можуть бути як державні установи, спеціальні служби, так і політичні організації, окремі хакери або їх організовані групи [4]. У цьому контексті загрозу українській безпеці становлять можливі напади російських хакерів на урядові портали з метою не лише видалення інформації чи розміщення фейкових повідомлень, а й повномасштабної інформаційної війни.

Безумовно, не лише тероризм впливає на стан безпеки країни. До найсуттєвіших чинників, що "сприяють" виникненню конфліктогенної ситуації, яка, у свою чергу, може стати підгрунттям терористичних атак, є такі:

· економічна криза; хронічна політична нестабільність;

· руйнування історичних, культурних, моральних, гуманітарних цінностей;

· зростання націоналізму, національної нетерпимості, релігійного екстремізму та сепаратистських настроїв; зацікавленість у дестабілізації ситуації з боку інших держав, низки закордонних терористичних, релігійних, націонал-радикальних та інших організацій;

· негативні процеси у соціальній структурі, що призвели до маргіналізації багатьох соціальних груп;

· падіння життєвого рівня, стан психологічного дискомфорту, тривоги й безвиході, незахищеності, що відчула на собі значна частина населення [5].

Ефективне запобігання тероризму сьогодні є нагальним питанням державної політики України. Сучасна антитерористична політика України це механізм із поєднанням політичних, правових, інформаційних, соціальних, організаційних, контррозвідувальних, оперативно-пошукових, фінансових та інших заходів, до яких органи державної влади й управління залучаються відповідно до нормативно-правових актів, а громадські організації - на засадах співпраці та сприяння.

Для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб'єктів, що ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, згідно з Указом Президента України від 11 грудня 1998 року створено Антитерористичний центр при СБ України.

Відповідно до Закону України "Про боротьбу з тероризмом" на АТЦ покладається: розробка концептуальних засад та програм боротьби з тероризмом; збір, узагальнення, аналіз та оцінка інформації про стан і тенденції розвитку тероризму в Україні та за її межами; організація та проведення антитерористичних операцій, а також координація діяльності суб'єктів, що ведуть боротьбу з тероризмом або залучаються до конкретних антитерористичних операцій; організація та проведення командно-штабних навчань і тренувань; участь у підготовці міжнародних договорів України та надання пропозицій щодо вдосконалення законодавства України у сфері боротьби з тероризмом, фінансування проведення суб'єктами, що ведуть боротьбу з тероризмом, антитерористичних операцій, а також проведення заходів щодо попередження, виявлення та припинення терористичної діяльності; взаємодія зі спецслужбами, правоохоронними органами іноземних держав і міжнародними організаціями з проблем антитерористичної діяльності. АТЦ України співпрацює із Міністерством надзвичайних ситуацій, МВС, Державною прикордонною службою, МО та іншими.

У сучасних умовах загрози тероризму на території України наша держава має не лише підтримувати міжнародну спільноту у боротьбі із міжнародним тероризмом та всіляко сприяти цьому, а й обрати принципову позицію із засудження будь-яких форм і проявів тероризму, забезпечити міжнародну співпрацю СБУ, МО та МВС України із закордонними органами в інформаційному обміні під час спільних контр- та антитерористичних операцій, посилення антикримінального складника протидії терористичній та сепаратистській діяльності, реформування системи аналітичного забезпечення антитерористичної діяльності, впровадити європейську модель підготовки кадрів у цій сфері, розробити та впровадити на державному рівні системи професійної та ефективної протидії спецпропаганді РФ проти України.

Список використаних джерел:

Моджорян Л. А. Тероризм: правда і вигадки / Л. А. Моджорян. - К. : Політвидав України, 1985. - 175 с.

Потеряхіна І. С. Роль кібертероризму в сучасних міжнародних відносинах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: istfak.org.ua/tendentsii-rozvytku-suchasnoi-systemy-mizhnarodnykh-vidnosyn-ta-svitovoho-politychnoho-protsesu/183-protsesy-rehionalizatsii/368-rol-kiberteroryzmu-v-suchasnykh-mizhnarodnykh-vidnosynakh

Крутов В. Концептуальні підходи до проблеми виникнення та поширення екстремізму й тероризму / В. Крутов // Державна політика протидії тероризму: пріоритети та шляхи реалізації: збірник матеріалів круглого столу (21.02.2011 р.). - К.: НІСД, 2011. - С. 22-23.

Ліпкан В. А. Національна безпека України : нормативно-правові аспекти забезпечення : [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. - К. : Текст, 2003. - 180 с.

Про боротьбу з тероризмом : Закон України від 20.03.2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/638-15

Антитерористичний центр при Службі безпеки України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/co ntrol/uk/publish/article?art_id=98861&cat_id=101375

 

АНОТАЦІЯ

У статті наводяться особливості міжнародного тероризму на сучасному етапі, описуються зовнішні та внутрішні чинники. Підкреслюється, що найбільш ймовірні і потенційні загрози для України обумовлені спонсоруванням тероризму Російською Федерацією. Також, обумовлено зростання терористичних атак в мережі Інтернет в умовах формування глобального інформаційного суспільства.

Ключові слова: тероризм, міжнародний тероризм, російська агресія, Україна, Донбас, кібер-атаки.

АННОТАЦИЯ

В статье приводятся особенности международного терроризма на современном этапе, описываются внешние и внутренние причины. Очевидно, что для Украины потенциальную угрозу терроризма несет агрессия со стороны Российской Федерации. Также угроза террористических атак возрастает в условиях формирования глобального информационного общества.

Ключевые слова: терроризм, международный терроризм, российская агрессия, Украина, Донбасс, кибер-атаки.