Олексій ПОЛТОРАКОВ
Той, хто виступає за ліквідацію кордонів, збирається встановити нові та в іншому місці, за всіма правилами, і на свою користь.
Вільгельм Швебель
Угоду про Митний союз ратифікували: 12 жовтня 2011 р. – Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації; 2-3 листопада 2011 р. – Мажиліс та Сенат Республіки Казахстан; 4 листопада 2011 р. – Палата представників Національних зборів Республіки Білорусь.
Несподіваний і швидкий розпад Радянського Союзу найболючіше вдарив насамперед по торговельно-економічній складовій відносин союзних республік. Майже водночас було розірвано практично всі економічні ланцюги та канали, на налагодження та розвиток яких пішли десятиріччя. Тому саме торговельно-економічна сфера стала ключовим об’єктом докладання реінтеграційних зусиль у контексті розвитку системи СНД як трансрегіонального механізму возз’єднання пострадянського простору.
Спроби відтворення геоекономічного об’єднання в рамках СНД здійснювалися неодноразово. Майже відразу після створення СНД першу угоду про створення Митного союзу (МС) підписали, трохи ностальгуючи, практично всі держави-учасниці, кістяк національної економіко-політичної еліти яких становили так звані «червоні директори». Однак уже перша спроба показала – у більшості країн СНД усе чіткіше вимальовувалися конкуруючі інтереси, і практично ніхто, крім «євразійської трійки» (Білорусі, Казахстану та Росії) не проявив особливого бажання і прагнення об’єднувати зусилля, аби спільно виходити на міжнародно-економічну арену.
Продовження читайте в журналі "Зовнішні Справи" №1, 2012 р.
