Культурна дипломатія Нотатки з Греції
Володимир Шкуров
07.06.2017, 12:03

 

Досвід роботи в Греції, зокрема, підтвердив важливість культурної складової дипломатичної роботи для зміцнення позитивного іміджу України та вдосконалення дружніх зв'язків України з державами її дипломатичної присутності.

Проведення художніх виставок і виставок української книжкової продукції, участь мистецьких колективів та окремих цікавих виконавців у численних конкурсах і фестивалях, участь у спортивних змаганнях та благодійних ярмарках були і залишаються запорукою результативної дипломатичної роботи України, оскільки феномен культурного спілкування створює надійне підґрунтя для проведення ефективної політико-дипломатичної роботи.

Зазначене набуває особливого значення у періоди, коли Україна потребує свідомої міжнародної підтримки, розуміння її аргументації та неформального сприйняття її реформаторського доробку, як, наприклад, у роки руху нашої країни непростим шляхом європейської інтеграції. У такі періоди розбудова культурного фундаменту двосторонніх відносин дозволяє ефективніше вирішувати складні питання реалізації міжнародної державної політики.

Греція позитивно вирізняється в плані здійснення української культурної дипломатії. Варто лише згадати такі потужні заходи, що пройшли з великим успіхом і мали серед греків відчутний позитивний резонанс: культурно-мистецька акція "Живі традиції України" (Петриківський розпис та Косівська мальована кераміка), презентація виставки художніх творів Мар'яна Луніва "Віддзеркалення", презентація всеукраїнського проекту "У нас єдина доля - ім'я їй Україна" (автор - український громадський діяч, художник і поет Петро Грицюк), виставка-показ автентичних народних строїв з Чернігівщини та Полтавщини "Українська краса" (автор - українська майстриня, етнограф і реконструктор Олена Дідик), презентація українських вишиванок (автор - заслужена майстриня України Дар'я Стасюк), презентація шедеврів сучасного українського кіномистецтва - фільмів Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою" та Олеся Саніна "Поводир" - в рамках Вечора українського кіно в Афінах, експозиція малюнків незрячих українських дітей "Зір, затриманий в долонях" та багато інших, за що хотілося б сердечно подякувати всім авторам та їхнім помічникам, хто з таким натхненням наводив культурні мости дружби України з Грецією. Великим успіхом у Греції користувалися такі заходи дипломатичної України як презентації українського вина та української кухні, участь українських дітей з обмеженими можливостями в Афінській Спеціальній Олімпіаді, а також регулярна участь дипломатів на чолі з Послом в автентичному Афінському марафоні та інших благодійних забігах. Причому непоодинокими були випадки, коли після завершення реалізації того чи іншого українського культурного проекту греки офіційно звертались до Посольства України з проханням повторного проведення того чи іншого культурного заходу в інших містах і регіонах, на що завжди надавалась позитивна відповідь з подальшим проведенням відповідної експозиції або майстер-класу, як то було, скажімо, з експозиціями Валерія Франчука у різних містах Греції або виставкою "Петриківський розпис - колір традиції" з проведенням її не тільки у столиці Греції, місті Афіни, а й у приміщенні першого грецького парламенту на історичному острові Корфу.

Конструктивні контакти з греками України, спільна участь у культурно-мистецьких проектах, спеціалізовані школи, університети, культурні осередки з їхньою самовідданою роботою, а також діти обох країн, які своєю чистотою зближують наші народи - все це є позитивними чинниками в плані неформального розвитку культурної дипломатії.

Наявність значної кількості талановитих українців і професійних діячів культури та мистецтв серед представників української громади завжди допомогала реалізовувати цікаві культурні проекти за безпосередньої участі закордонних українців, які заслуговують найщиріших слів вдячності.

На фоні дипломатичної роботи із забезпечення підтримки Грецією ратифікації Парламентом цієї держави Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, що відбулася 18 листопада 2015 року, значну допоміжну роль відіграла реалізація численних українських культурних проектів, зокрема комплексної ініціативи українського Посольства в Афінах та Видавничого Дому "АДЕФ-Україна", насамперед його президента І.В. Шпака з презентації в Греції української Першокниги - Пересопницького Євангелія 16 століття - Парламенту Грецької Республіки, Монастирям Святої Гори Афон, Предстоятелю Грецької Православної Церкви Ієроніму ІІ та Святішому Вселенському Патріарху Варфоломію І.

Відповідні заходи стали визначною подією парламентського, дипломатичного і культурологічного вимірів співробітництва України та Греції. Водночас вони сприяли розвитку багаторівневої політичної, дипломатичної та культурної діяльності, засвідчивши у такий спосіб виключну повагу до традиційних відносин і перетворивши власне церемонію дарування Пересопницького Євангелія на видатну культурно-духовну подію непересічного для українського та грецького народів значення.

Презентація і дарування примірників Святого Євангелія "Пересопниця" стало ініціативою, реалізація якої сприяла культурно-дипломатичній комунікації, допомогла зміцненню унікальних культурних, духовних та історичних зв'язків двох наших народів, донесла до відома багатьох греків розуміння тривалої традиції культури і захисту загальнолюдських цінностей, невід'ємною складовою яких є і духовна спадщина українського писемного "Відродження".

Церемонія презентації і принесення в дар копії української Першокниги грецькому Парламенту стало красномовним сигналом щодо нашого спільного бажання подальшого розвитку відносин українського та грецького народів і водночас стало важливим кроком до якісного вдосконалення дипломатичних відносин між Україною та Грецією.

Просуваючись від простого до складного і торкаючись рівня узагальнень, варто зазначити, що напрямок культурної дипломатії заслужено посідає важливе місце у системі сучасної зовнішньої політики України. Це є позитивним віддзеркаленням світових тенденцій еволюції міжнародного життя, що має значні перспективи.

Реалізації культурної дипломатії притаманна категорія рухливості у широкому сенсі, що надає можливості досягати позитивних результатів "по суті", оскільки передбачає змістовне перевищення власне культурного спектру відповідних заходів.

Світовий розвиток у напрямку майбутнього миру, стабільності й прогресу, у центрі чого об'єктивно знаходиться людина, не може бути забезпечено порозумінням, досягнутим на основі врахування економічної та військової сили. Таке майбутнє може бути запроваджено лише завдяки досягненню взаєморозуміння, взаємоповаги та розвинутого діалогу, відправною точкою чого виступає культура.

Система зовнішньої політики України у своїй розбудові докладає значних зусиль щодо забезпечення багаторівневих мереж співпраці та діалогу, усвідомлюючи важливість запровадження позитивного - на кожному рівні та при кожній нагоді - порядку денного у відносинах з іншими державами. При цьому варто враховувати і той факт, що позитивний порядок денний у переговорах з іноземними державами не може бути запровадженим без чіткого усвідомлення співвідношення сил та оточуючої нас реальності, як, з іншого боку, він є неможливим, коли існуючий стан речей у світі сприймати догматично - як такий, що назавжди залишається незмінним.

Майже щодня ми відчуваємо, що живемо в оточенні негативних подій, які трапляються як у безпосередній близькості від нас, так і на світовій міжнародній арені. І тут важливим є усвідомлення того, що рішення непростих проблем міжнародного сьогодення є неможливим, коли шукати їх у площині відчуженості, ізоляціонізму, агресивності й провокативності. Рішення варто шукати, відштовхуючись від принципового визнання істинної природи складних проблем нашої епохи, що, насамперед, стосуються глобальної безпеки, боротьби з тероризмом, війн, бідності, протистояння міграційним кризовим явищам, кліматичним змінам та згубним діям щодо знищення природного середовища. При цьому варто розуміти, що при будь-яких складних обставинах завжди залишається поле можливостей для забезпечення зближення позицій шляхом запровадження позитивних ініціатив як у сферах економіки та комерції, так й у сферах освіти та культури.

Активний розвиток української культурної дипломатії свідчить про стратегічне усвідомлення того, що історія, релігія, культура можуть виступати ефективними засобами досягнення порозуміння й ефективної комунікації, а не використовуватися як знаряддя здійснення тиску й поширення екстремізму, провокування ненависті та зіткнень.

У наш час конче потрібно розбудовувати співробітництво культур. Це є запорукою протистояння тим силам, що налаштовані занурити людство у параною та ненависть. Сьогодні, як ніколи, варто актуалізовувати велич людського духу, що було сформовано стародавніми цивілізаціями, а також демонструвати твори сучасних національних митців з їхньою величною відданістю темам краси і добра. Сьогодні, як ніколи, варто надавати перевагу розвитку діалогу на відміну від культивування фанатизму, розвивати культуру як дієвий фактор протистояння тероризму, поширювати цінності, що передбачають спільність культур і спорідненість їхніх етичних норм.

Враховуючи усю сукупність надзвичайно складних проблем, що сьогодні мужньо долає молода українська держава та в контексті великої кількості гострих викликів сучасного міжнародного життя, питання ефективності культурної дипломатії об'єктивно потребуватиме підвищеної уваги, у тому числі під час розробки стратегії реалізації зовнішньої політики України. При цьому варто не забувати про необхідність залишатися собою, як писав про це один із видатних представників української національною культури, письменник Михайло Коцюбинський: "Будьмо передусім Українцями, чи то в своїй хаті, чи то в чужині, чи то в своєму краю, чи на чужині".