Міжнародні організації

Криниця мудрості дипломатії
Інформація "ЗС"
24.02.2015, 12:23

У залі урочистих засідань Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова 29 грудня 2014 р. відбулася презентація 15-го видання наукового щорічника "Україна дипломатична", засновниками якого є МЗС України, Дипломатична академія України при МЗС України, Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв, історичний клуб "Планета"

Цього дня в ошатній залі Національного педагогічного університету зібралися представники зарубіжного дипломатичного корпусу, акредитовані в Україні, відомі вчені, працівники ЗМІ. Урочисте зібрання відкрив президент асоціації педагогічних університетів Європи, ректор НПУ імені М.П. Драгоманова, член-кореспондент НАН України, академік Віктор Андрущенко. На презентації виступили очільник Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, видавець Павло Кривонос, ректор Дипломатичної академії України при МЗС України Микола Кулініч, головний редактор щорічника "Україна дипломатична" Анатолій Денисенко, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковскі, український дипломат, державний діяч, письменник Юрій Щербак, голова правління Федерації всесвітнього миру в Україні Михайло Ільїн, академік НАН України Ярослав Яцків, Надзвичайний і Повноважний Посол України, академік Сергій Пирожков.

Процес розвитку цивілізації є досить тривалим у історичному світобаченні, цікавим зокрема й дипломатичними сюжетами. А наше життя − це лише мить між минулим і майбутнім. І ця мить надзвичайно крихка! Пам'ятаймо, що запорукою нашого життя є спокій і мир на земній кулі. Ми це добре відчуваємо зараз, коли опинилися у стані неоголошеної війни, спровокованої кримлівськими очільниками, коли постало нагальне питання про існування нашої незалежності. Вдячні долі, що в цей складний час нас підтримала демократично налаштована світова спільнота. І тому значення дипломатії у зовнішньополітичному житті нашої країни зростає. Вагоме місце у висвітленні історичної спадщини української дипломатії, її теоретичних засад як науки мистецтва ведення зовнішньої політики належить щорічному виданню "Україна дипломатична".

П'ятнадцятий випуск щорічника є об'ємним виданням: 1000 сторінок українського та англійського тексту, 68 публікацій − статті зарубіжних і вітчизняних дипломатів, наукові розвідки про сучасний стан міжнародних відносин чи історію становлення та розвитку української дипломатії.

За п'ятнадцять років це видання посіло належне місце в духовному, дипломатичному та соціальному житті суспільства, адже правдиво з наукових позицій знайомить широкий загал громадськості з дипломатичним життям як України, так і світової спільноти.

Цьогорічне видання відкриває виступ Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна "Європейська Україна як цінність".

Розділ під рубрикою "Трибуна дипломата" містить публікації Надзвичайних і Повноважних Послів в Україні таких іноземних держав: Білорусь, Киргизстан, Китай, Мальтійський орден, Ірак, Малайзія, Норвегія, Польща, Іспанія, Молдова, Латвія, Литва.

У виданні започатковано нову рубрику "Слово ветеранам дипломатичної служби", яка буде вельми цікавою для слухачів Дипломатичної академії, співробітників МЗС України та всіх, хто цікавиться історією дипломатії незалежної України. У статтях представлено спогади відомих вітчизняних дипломатів Ігоря Турянського, Юрія Богаєвського, Олександра Сліпченка. У щорічнику вміщено також публікацію "Вірю у могутній потенціал нації", яку присвячено 80-річчю дипломата, державного діяча, письменника Юрія Щербака.

Цікавим є фотоілюстративний та інформаційний блок "Україна дипломатична" − 15 років історії", у якому вміщено вітання Президента Національної академії наук України Бориса Патона, ректора дипломатичної академії при МЗС України Миколи Кулініча, голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олега Наливайка та статтю заступника директора дирекції "Дипсервіс" ДП "ГДІП" Олексія Кийкова про вагоме значення цього видання в історії становлення незалежної України.

Привертає увагу розділ "Події", у якому вміщено статті знаних учених Леоніда Губерського, Віктора Андрущенка, науковців і дослідників Олександра Дем'янюка, Бориса Захарчука, Ростислава Сосси про ювілярів державного та світового значення.

Вагоме місце у щорічнику відведено історії української дипломатії, зокрема надруковано статті науковців Степана Віднянського, Андрія Мартинова, Григорія Перепелиці, Василя Ткаченка, Людмили Чекаленко, Леоніда Шкляра, Миколи Кулініча, Олександра Моцика та Сергія Шергіна.

Надзвичайно цікавим є блок матеріалів "Дослідження. Дипломатичні розвідки". Його представляють публікації дослідників Івана Романюка, Ігоря Кушка, Вячеслава Ціватого, Олександра Дубини, Павла Гай-Нижника, Бориса Гончара, Ігоря Лоссовського, Ірини Матяш, Юлії Щегельської, Ігоря Жалоби, Ірини Куцюк, Костянтина Балабанова, Миколи Трофименка, Євгенії Юрійчук, Миколи Держалюка, Бориса Гуменюка, Сергія та Дениса Нагорних.

"Війна − найжахливіше зло людське" − таке визначення дав Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. За таким напрямом формувалася рубрика, присвячена 70-річчю визволення України від фашистських загарбників, авторами якої стали Павло Полянський, Володимир Головченко, Володимир Денисенко, Анатолій Денисенко, Василь Туркевич, Ігор Щупак, Дільфуза Глущенко.

Рубрика "Дипломатія очима журналістів" представлена публікаціями Сергія Браги, Олександра Харченка, Михайла Шматова та Сергія Томіленка.

Досить цікавим і різноманітним за тематикою є розділ "Народна дипломатія": матеріали Станіслава Лазебника, Петра Таланчука, Михайла Ільїна та Нобуко Оморі. Фундаментальне дослідження Сергія Здіорука представлене в рубриці "Духовна дипломатія".

У розділі "Бібліографія. Звідомлення" надруковано рецензії видатних науковців Ісаака Трахтенберга та Сергія Пирожкова про видання ДП "ГДІП".

Завершує щорічник фото-публіцистична розповідь Ігоря Алексєєнка, присвячена Революції гідності.

Науковий щорічник "Україна дипломатична" системно і на високому науково-теоретичному рівні висвітлює проблематику міжнародного життя нашої країни та світу, робить значний внесок у формування української наукової дипломатичної школи, допомагає академічній науці пропагувати і втілювати свої розробки з низки актуальних проблем дипломатії та зовнішньої політики.

Аксіомою життя є мирне співіснування, злагода, що породжує добробут, врешті-решт матеріальний статок. Цього неможливо досягти без дипломатичних відносин. Отож спільна праця народів і культур, їх поєднання є основою дипломатичної діяльності. І це знайшло відтворення у 15-ти випусках щорічника "Україна дипломатична" та в інших книгах, презентованих на зібранні, − "Гордість нації. Вихідці з України − видатні діячі Ізраїлю" (видання підготовлено спільно з Посольством Ізраїлю в Україні) і "Заповіт миру" (про життя та діяльність доктора Мун Сон Мьона, книгу підготовлено за ініціативи Федерації всесвітнього миру в Україні).

Володимир ДЕНИСЕНКО,

доктор історичних наук

Про що говорили учасники презентації...

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет:

"Церква, як ви знаєте, в політику не втручається. Але все, що відбувається в світі, для церкви не байдуже. Тому що народи − це наша паства. Церква дуже стурбована тими подіями, які відбуваються сьогодні в Україні - порушення Правди, порушення Миру. Україна, будучи третьою по силі ядерною державою, віддала добровільно свою ядерну зброю. Це свідчить про те, що Україна є миролюбною державою. І от один з гарантів - Росія, яка гарантувала недоторканість наших територій, відібрала Крим. Тепер, не оголошуючи війни, воює у Донбасі. Хоч і не зізнається у тому, що воює. Танки, "Смерчі", "Гради"... Що це, у магазинах продається? З Росії ж привезли! А спеціалісти, які воюють у Донбасі - хто їх запрошував сюди? Тобто, як ви бачите, Росія стала на шлях неправди. І цю неправду бачить весь світ. Бог бачить це! Але, якщо Бог бачить, то він не допустить, щоб перемогло зло. Бо зло ніколи в історії не перемагало. Тимчасово - так. Але остаточно - ніколи! Тому ми переконані, що перемога буде добра. Але ми не повинні бути байдужими. Натхненні божественною благодаттю, маємо працювати для того, щоб у світі панувала правда і мир. І тому те, що відбувається зараз у Донбасі, стосується не тільки України, а стосується всього світу. І наше завдання, насамперед - дипломатів, - не допустить, щоб агресор набрав силу, а потім пішов війною на весь світ. А цей агресор здатний на все зле. І ви бачите це, коли на чорне говорить - біле, а на біле - чорне. Тому весь світ повинен зупинити агресора. Якщо агресора світ не зупинить, то Третя світова війна - неминуча. Тому що цей агресор вже заявив нашому президенту, що він може взяти не тільки Київ, а може взяти і Варшаву, і Бухарест, і Ригу, і Таллінн, і Вільнюс. Якщо у нього вже є такі думки, то він може їх здійснити. І коли це почнеться, що європейські держави та НАТО будуть мовчати? Не будуть мовчати!

Яким чином зупинити агресора? Зброєю? Ні! Треба це зробити мирним шляхом, дипломатичним шляхом. Я думаю, що світ здатний на це. І Бог допоможе нам зупинить цього агресора. Тому ми духом не падаємо. Дух наш - непереможний. І ви бачите, що відбувається в Україні. При всіх стражданнях, український дух зміцнів настільки, що смерті не бояться ані молодь, ані люди похилого віку. І йдуть захищати свою землю. Друге - яка хвиля гуманітарної допомоги піднялася! Не тільки в Україні, а по всьому світу. Йде гуманітарна допомога біженцям і жителям Донбасу, і нашим добровільним батальйонам, нашим воїнам. Це добро чи це зло? Це є добро! Це - виявлення любові до ближнього. А там, де любов до ближнього, там і Бог. І тому ми твердо віримо в нашу перемогу. Бо не може бути переможений народ, з яким є Бог. А Бог з нами, тому що з нами Правда! Тому я хочу сказати, що Церква наша активно бере участь у цих подіях в тих межах, у яких може. Вона молиться, і наші священики знаходяться там - на передньому краї. Церква надихає людей не боятися ніяких страждань, бо вони тимчасові, а кінцевою буде наша перемога - перемога добра над злом! Слава Ісусу Христу! Слава Україні!"

Ректор Дипломатичної академії України при МЗС України, професор Микола Кулініч:

"Я тримаю у руках не просто 15-й випуск "України дипломатичної". Я тримаю 15-й том енциклопедії дипломатичного життя Незалежної України. Якщо ви відкриєте будь-який том, побачите доробок і науковців, і дипломатів, навіть слухачів та студентів вузів, які роблять цю мозаїку дипломатії України. Дипломатія - не тільки атрибут державності. Разом з військовими зараз дипломати захищають Україну на міжнародному фронті. І те, що серед нас - посли багатьох країн, які проявили солідарність та підтримку Україні у цей складний час, це доводить те, що Україна є повноправним членом світового співтовариства, заслуговує на повагу наших колег у світі. І ми описуємо нашу співпрацю, робимо наукові розвідки, аналітичні статті у цих томах, які доводять активність української дипломатії та її миролюбність.

Хотів би наголосити на важливому аспекті цього видання. Це - не лише науковий збірник, не тільки альманах, а й навчальний посібник для майбутніх дипломатів. У нашій Дипломатичній академії вже не одне покоління слухачів виховується і вчиться на цих томах. У кожній програмі курсу є обов'язкові посилання на випуски "України дипломатичної".

Сьогодні хотів би сказати не тільки про нашу дипломатичну молодь, яка фактично зараз формує авангард нової дипломатії України європейського ґатунку, того рівня, який опановує новими знаннями та вміннями, професійними навичками, робить їх достойними партнерами наших колег по співпраці. Хотів би сказати також і про тих, хто є генетичним кодом нашої дипломатії, ветеранів дипломатичної служби, доробок яких дуже важливий. В кожному томі є або мемуари, або розвідка, або опис дипломатичної діяльності послів, які очолювали наші дипломатичні представництва за кордоном і активно зараз працюють та викладають, доводять через це видання свою не тільки наукову думку, а свою мудрість, знання й досвід.

Я висловлював колись думку, що треба зібрати і почати упорядковувати мемуари наших дипломатів, випустити серію книжок, утворивши палітру становлення української дипломатії. І буде що почитати не тільки нашим прийдешнім поколінням, а буде цікаво й дослідникам в усьому світі знати, що таке українська дипломатія і чим Україна заслуговує на повагу у світі.

І я переходжу до ще одного видання, яке мене просто вразило. Це - спільний проект посольства Ізраїлю та Генеральної дирекції - "Гордість нації". Це те, що Україна вже може занести до свого доробку у світову культуру, історію державотворення нації на Близькому Сході. Кожне з цих прізвищ вже є історією світової політики, світової дипломатії. Україна робить не тільки багато для нашої держави, але робить і буде робити для того, щоб світова політика ще більше збагатилася й нашим досвідом.

Хотів би особливу подяку висловити видавцям, які не тільки матеріально підтримують, але й духовно наш спільний проект, який вже вийшов за межі суто дипломатичні. Це є - великий гуманітарний проект, частка духовності України, бачення, світогляд нашої еліти".

Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковскі:

"Я дуже радий і гордий представити сьогодні наш спільний проект, який називається "Гордість нації", - результат спільної праці Посольства Держави Ізраїль в Україні та Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. Цей проект, як мені здається, сьогодні актуальний, як ніколи. Особливо коли на цьому етапі Україна виступає як держава, яка сформувалася 23 роки тому. Сформувалася як держава мультинаціональна і держава мультикультурна. Держава, яка йде шляхом вибудови гармонійних міжнаціональних та міжконфесійних стосунків.

Історії, опубліковані у цій книзі, - це унікальні історії життя та професійної діяльності знакових особистостей нашої держави. Але у широкому розумінні це також - частина історії України. З України веде свій рід блискуча плеяда філософів, політичних та громадських діячів, діячів культури та науки, які відіграли важливу роль у становленні Держави Ізраїль. Видатні ізраїльтяни, про яких йдеться у цій книзі, пов'язані з Україною місцем свого народження. Та земля, де людина з'явилася на світ, де зробила перші кроки свого дитинства, безумовно, накладає відбиток на подальше формування її особистості, на її світосприйняття. І кожне, згадане у цій книзі ім'я, кожна доля - це невидимі зв'язки між двома нашими країнами, це - фундамент для культурного діалогу, на якому наші нащадки вибудовуватимуть і подальше взаєморозуміння, і співробітництво між нашими народами.

Я хочу подякувати Генеральному директорові ГДІП панові Павлу Кривоносу, кандидату історичних наук панові Анатолію Денисенку та всім іншим учасникам проекту, причетним до появи цієї книги, і побажати їм успіхів у їхній професійній діяльності. А Україні побажати миру, процвітання та благополуччя!"

Український дипломат, державний діяч, письменник Юрій Щербак:

"Ми чули прекрасні слова про книжку, яку отримали. Це - дійсно енциклопедія дипломатичного життя. І це дійсно унікальна книга. Але, на мій погляд, її унікальність полягає не тільки у тому, що тут є надзвичайно цікаві наукові розробки, наукові розвідки, наукові статті, що тут є надзвичайно цікавий довідковий матеріал, що тут є спогади і погляд у майбутнє. Ця книга унікальна не тільки тим, що так блискуче ілюстрована, і її приємно просто тримати у руках.

Унікальність цієї книги полягає в даті, яка тут зазначена - 2014 рік. Це - рік всесвітньоісторичних, трагічних і тріумфальних подій, які відбувалися у нас, на нашій землі. І ви знаєте, що коли приходить історія - це не завжди весело і не завжди легко перенести. Історія прийшла на наше подвір'я. Вона прийшла з кров'ю, вона прийшла з вогнем. Але вона принесла величезну надію нашому народові. І ця книга, власне, свідчить про це і своїми статтями, і своїми ілюстраціями. І ми бачимо ту грандіозну міжнародну підтримку країн. А я хочу нагадати, що при голосуванні на Генеральній Асамблеї ООН українського питання, 99 делегацій проголосували за проукраїнську резолюцію. І лише 10 - були проти. І в цьому ми відчули дуже сильно підтримку світового співтовариства. І ми вдячні послам тих країн, які проголосували за це, які сьогодні перебувають разом з нами.

У цій книзі є одна дуже цікава стаття, яку я раджу усім прочитати. Ніби наукова розробка. Але вона дуже знакова. Це - стаття професора Шкляра про політику війни як спосіб існування російської імперії. Сказано правду! Ми не казали правду, тому що ми - дипломати. Ми не хотіли ображати сусідів. Ми хотіли і хочемо мати з ними добросусідські нормальні відносини. І ми обходили ту жахливу правду, яку ми, перше покоління дипломатів, знали. І в одній із своїх статей, опублікованій у газеті "День", я писав, що для першого покоління дипломатів сучасної Незалежної України, і я пишаюся тим, що належу до нього, - головним пафосом, головним сенсом нашого існування була втеча від імперії. Ми не хотіли бути членами імперії, колонією імперії. І ми про це відверто казали, коли збиралися і обговорювали різноманітні питання. І ми відкрили для себе світ, який був закритий імперією, тому що українцям дозволяли лише бути у представництвах ООН. Але ми розбудовували двосторонню дипломатію, відкривши світ в усіх його протиріччях, і в усіх багатствах.

Я пишаюся тим, що був першим послом України в Ізраїлі. І я пам'ятаю ту аналітичну довідку, яку дав президенту Кравчуку, де зазначав три дуже цікаві особливості тієї країни, яку ми відкрили для себе. Це те, як Ізраїль свою систему безпеки будує. І сьогодні ми звертаємося до цього досвіду, сьогодні він для нас дуже важливий. Ми повинні вивчати - як країна, яка перебуває у постійних війнах, в оточенні ворожому, змогла залишитися демократичною і стала процвітаючою.

Друге - це відновлення мови. Відновлення івриту - древньої єврейської мови.

І третє - це успіхи, зокрема, у сільському господарстві та інших галузях. От такі речі ми відкривали. Не буду казати про Сполучені Штати Америки, Мексику чи Канаду, де теж довелося бути послом, тому що дуже довго довелося б говорити.

Я закликаю всіх читати цю книгу, вивчати. І дійсно нам треба видавати ті дипломатичні, скажімо, матеріали, навіть секретні повідомлення, які свого часу були засекречені, але їх можна видавати через певний строк; сподіваюся, що буде видана і серія спогадів дипломатичних і так далі, тому що це - жива історія нашої України, жива історія держави. На цьому ми стоїмо. Хотів би закінчити, − знаєте наше гасло: "Слава Україні!"? − так от хочу сказати: "Слава дипломатичній Україні! І дипломатам-героям - слава!"

Голова правління Федерації всесвітнього миру в Україні Михайло Ільїн розповів про виникнення ідеї надрукувати книгу "Заповіт миру" про життя та діяльність засновника Федерації доктора Мун Сон Мьона. Зокрема, про те, як у 2005 р. доктор Мун Сон Мьон відвідав Україну і високо оцінив духовний потенціал нашої країни, відзначивши, що саме Київ є ключем до відродження слов'янської цивілізації. Під час зустрічі з українською громадськістю він відзначив, що Україна знаходиться на перетині старої та нової епох. Минуло 8 років, і ми бачимо, що Україна опинилася у самому центрі подій. Саме молодь стала тією рушійною силою, яка розпочала Революцію гідності. "На жаль, все це вилилося у воєнний конфлікт на сході України", - зазначив Михайло Ільїн.

За його словами, книга розрахована на широке коло читачів, оскільки головна ідея і мета діяльності доктора Мун Сон Мьона полягає у встановленні миру в усьому світі. Саме він докладав чимало зусиль задля падіння Берлінського муру; шукав шляхів порозуміння Південної та Північної Кореї; чимало зробив для того, щоб Радянський Союз вивів свої війська з Афганістану. Він наполягав на тому, щоб люди, перш за все, мирним шляхом вирішували конфлікти. І ця книга - історія його життя - яскравий приклад цього. Академік НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії України, заслужений діяч науки і техніки України Ярослав Яцків пригадав, як розпочиналася робота над "Україною дипломатичною" та передав вітання учасникам презентації від Бориса Оскаровича Патона. Один із фундаторів видання, Надзвичайний і Повноважний Посол, академік Сергій Пирожков відзначив факт визначення зовнішньополітичного вектора України на європейському напрямі та висловив упевненість в українській перспективі у 2015 році.

На його думку, збірник "Україна дипломатична" свідчить про те, що ми з оптимізмом дивимося у майбутнє. Тому я хочу щиро подякувати, перш за все, ГДІП за ту прекрасну роботу, яку вона провела, подякувати колегам - надзвичайним і повноважним послам країн, акредитованих в Україні, бо ви також є співавторами цієї книги. І, безумовно усім авторам, укладачам. Всім, хто працював над цією великою працею, і сподіваюсь, що у нас є прекрасна перспектива - європейська інтеграція".

Новий формат і зміст дипломатії

(на сторінках 16-го тому щорічника "Україна дипломатична")

Січневе 2015-го року засідання редакційної колегії щорічника "Україна дипломатична" було присвячене основним темам, які мають знайти своє відображення в майбутньому виданні.

Павло Кривонос, Генеральний директор ГДІП - беззмінного уже протягом 15 років видавця наукового щорічника − відкрив засідання оптимістичною нотою. На його переконання, попри всі трагічні події, труднощі та проблеми, які зараз переживає Україна, склад редакційної колегії здатний створювати якісні та змістовні матеріали. "Сподіваюся, що наша співпраця триватиме і ми разом зберемося у День працівників дипломатичної служби України 22 грудня 2015 р. й презентуємо черговий 16-й випуск "України дипломатичної".

Україна зараз опинилася у центрі уваги світової спільноти. Тому, на думку головного редактора щорічника Анатолія Денисенка, завдання редакційної колегії полягатиме у тому, щоб сформувати видання, яке розглядало б дипломатію якомога ширше - через призму світоглядну, релігійну, освітню, економічну, а не лише виключно вузькопрофесійну.

Необхідно провести селекцію запропонованих для публікації матеріалів, замовити актуальні статті, відкинути слабкі тексти, залучити до співпраці провідних зарубіжних учених.

Редакційна колегія, до складу якої входять провідні вчені в галузі міжнародних відносин, має забезпечити наукову складову, наукове обґрунтування, наукове супроводження кожної сторінки "України дипломатичної", які повинні стосуватися питань міжнародної, а нині вже й світової політики. Міжнародні відносини у звичній до сьогодні формі з використанням звичних інструментів уже втрачають свій сенс. Чітко спостерігається занепад традиційної дипломатії, настає ера постміжнародних відносин. Вона змінює формат і зміст дипломатії як такої. На переконання члена редакційної колегії професора Сергія Шергіна, доктора політичних наук, дипломати мають перетворитися на менеджерів глобальних процесів. Саме цим складовим щорічник і повинен приділяти головну увагу.

Інформаційна війна, яку нині веде Україна з потужним супротивником, не обмежується територією нашої країни. Виграти її у близькому і далекому зарубіжжі можна тільки застосовуючи неординарні підходи. Член редакційної колегії, доктор історичних наук Ірина Матяш поділилася ідеєю, яка народилася у співавторстві з Павлом Кривоносом. "День України" - таку назву матиме новий проект ГДІП, покликаний не тільки надати мешканцям інших країн інформацію про Україну, а й оживити її. Уже з нинішнього року група науковців, митців, представників народних промислів на один день приїздитимуть до певної країни і презентуватимуть Україну. В арсеналі виїзної бригади будуть виставки архівних документів, круглі столи, лекції, демонстрація відеоматеріалів, музична програма і, безумовно, презентація "України дипломатичної".

Підсумовуючи дискусію, член редакційної колегії академік НАН України Сергій Пирожков наголосив на необхідності оприлюднення на сторінках щорічника численних архівних документів, невідомих до сьогодні ані українській дипломатії, ані нашому суспільству. "Це видання має стати ініціатором пропаганди невідомих сторінок. Тоді воно матиме дійсно документальну основу, а не інтерпретацію цієї історії з боку авторів статей. І обов'язково, мені здається, кожний том повинен містити статтю, присвячену найактуальнішій темі нинішнього життя і розвитку України. Адже із моменту виходу книги - вона належить історії. І наші наступники, − переконаний науковець, − в тому числі на основі "України дипломатичної", вивчатимуть історію нашої держави".