Регіональна політика

Юха Віртанен: «Для мене є привілеєм бути Послом Фінляндії в Києві у ці цікаві часи»
Сергій Нагорний
13.09.2017, 18:16

З.С.: Пане Посол, скажіть, будь ласка, на якому рівні були українo-фінські відносини, коли Ви прибули до України як Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндської Республіки? Яка динаміка їх розвитку протягом останніх кількох років?

Юха Віртанен: Відносини між Фінляндією та Україною чудові. Наші країни мають багато історичних, політичних і культурних зв'язків. З моменту відновлення незалежності України у 1991 році наші країни стали ближчими одна до одної. За останні роки Україна набула особливо важливого значення та відкрила значні можливості як для Фінляндії, так і для ЄС. Цього року ми також відзначаємо 25-річчя поновлення дипломатичних відносин між Фінляндією та Україною.

Фінляндія має намір підтримувати Україну в ці важкі часи. Допомога, надана нами Україні, становить наразі понад 27 мільйонів євро, і ми продовжуватимемо надавати їй підтримку. Нещодавно ми ухвалили нові плани співробітництва в галузі освіти та підвищення енергоефективності. Цього року Україну мають відвідати представники ділових кіл Фінляндії з метою розвитку бізнесу. Одночасно з цим має відбутися засідання двосторонньої економічної комісії. У нас є, справді, величезний потенціал для розширення двосторонньої співпраці та збільшення обсягів торгівлі.

З.С.: Пане Посол, хотілося б також порушити питання про торговельно-економічні відносини між нашими країнами. Чи зростає обсяг товарообігу?

Юха Віртанен: На жаль, мушу відзначити, що наш двосторонній товарообіг за 2013 рік був майже в три рази вищим ніж сьогодні. На торгівлю вплинула, передусім, складна економічна ситуація в Україні протягом останніх років. Минулого року наш товарообіг становив лише близько 250 мільйонів євро з очевидним переважанням торгового балансу на користь Фінляндії. Проте з огляду на тенденції до незначного, але видимого зростання, яке спостерігаються в обох країнах, ми очікуємо, що торгівля почне поволі відновлюватися. Звичайно, в глобалізованому світі багато залежить і від загального розвитку світової та європейської економіки.

З.С.: На Вашу думку, сьогоднішня договірно-правова база забезпечує юридичну основу для розвитку співпраці між Україною та Фінляндією у торговельно-економічній сфері?

Юха Віртанен: Я сказав би, що на рівні міжнародних домовленостей справи пішли на краще. СОТ і нещодавно укладена Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС дають міцну договірну основу для торговельних партнерів. Ми також домовилися у двосторонньому порядку про захист інвестицій, уникнення подвійного оподаткування, митне співробітництво тощо. Окрім того, посилення інтеграції України у простір європейських норм, стандартів і законодавства поліпшить її конкурентоспроможність на європейському ринку.

З.С.: Пане Посол, чи є спільна Міжурядова комісія між Україною та Фінляндською Республікою? На Вашу думку, чи буде ефективною така співпраця і чи доцільно створити ділову раду між нашими країнами?

Юха Віртанен: У ході міністерських і президентських візитів минулого та цього року було ухвалено рішення про відновлення засідань двосторонніх економічних комісій. Останній раз комісія збиралася 2012 року. Я сподіваюся, що перше засідання, яке супроводжуватиметься візитом нашої ділової делегації, може бути організоване одразу ж по завершенню всіх підготовчих заходів із планування.

З.С.: Чи розвивається співпраця між Україною та Фінляндією у сфері високих

технологій (ноу-хау, хай-тек) і передових галузей промисловості (космічна сфера, технологічні парки софт-компаній, фінські проекти виробництва "під ключ" тощо?

Юха Віртанен: Очевидно, що існує нереалізований потенціал для співпраці в цій сфері, особливо в галузях ІТ, екологічно чистих технологій та охорони здоров'я. Передусім, це ядерна безпека, де фінський досвід був раніше представлений також і в Україні. Фінляндія - це країна, що рухається шляхом інновацій, економіка якої, згідно з даними міжнародних рейтингів, є однією з найбільш інноваційних у світі. Я побачив, що й в Україні зростає попит на інноваційну діяльність. Я вважаю, що в майбутньому ми спостерігатимемо розширення співпраці також і в цій сфері.

З.С.: Пане Посол, як розвивається інвестиційна сфера між Україною та Фінляндією? Чи влаштовує, фінських бізнесменів інвестиційний клімат в Україні, що заважає їм прийти на наш ринок з широкомасштабними інвестиціями?

Юха Віртанен: Декілька фінських компаній мають інвестиції в Україні, переважно в галузі будівельних металоконструкцій. Згідно з оцінками, загальна їх сума становить близько 100 млн євро. Діловий та інвестиційний клімат України лишається досить складним, і тому фінські компанії наразі з нетерпінням очікують чітких і стійких ознак наявності сприятливого бізнес-середовища. Видається, що Україна на правильному шляху, з огляду на більш стабільну макроекономічну ситуацію, реформування банківського сектора та дерегуляцію адміністративного навантаження в певних сферах. Проте досі існує доволі великий спектр різноманітних перешкод і бар'єрів, що мають бути усунені - наприклад, у питаннях оподаткування, акцизного законодавства, судової системи, митного оформлення, проблем із місцевими органами влади та непотрібної бюрократії.

З.С.: Пане Посол, скажіть, будь ласка, які регіони у Фінляндії вважаються найпривабливішими з погляду інвестування? Які сфери є пріоритетними для фінів в Україні та навпаки?

Юха Віртанен: Фінляндію слід розглядати як єдине ціле, оскільки всі її регіони провадять різні види економічної діяльності. Жоден регіон не кращий за інший і не відзначається певним конкретним видом діяльності. Варто виходити з того, що обом країнам слід заохочувати ті сфери, в яких є додана вартість і конкурентна перевага. Безсумнівно, висока якість фінських промислових високотехнологічних товарів, послуг і дизайну - наприклад, у галузях лісового господарства, ІТ, енергетики, суднобудування й охорони здоров'я - високо цінується в усьому світі, а традиційно сильними сторонами України є аграрна, хімічна та металургійна галузь.

З.С.: На Ваш погляд, чи є можливим встановлення фінансового протоколу на державному рівні між нашими країнами найближчим часом?

Юха Віртанен: Є інші прямі шляхи для надання Фінляндією підтримки Україні. У ці важкі часи ми висловили нашу солідарність із Україною і примножили наші зусилля, надавши близько 30 млн євро у рамках різноманітних планів допомоги протягом 2014 - 2016 років. Основна частина цієї допомоги була передана через міжнародні інститути та шляхом нашої участі в місіях ОБСЄ та ЄС в Україні. Як член ЄС, Фінляндія також бере участь або впливає у рамках багатьох заходів, пов'язаних із ЄС, і підтримує фінансування діяльності ЄБРР та ЄІБ в Україні. Ми також підтримуємо деякі процеси реформування, що проводяться українським урядом, особливо в галузі освіти, енергоефективності та боротьби з корупцією.

Я хотів би також відзначити, що за допомогою НЕФКО (Північної екологічної фінансової корпорації) та херсонських органів влади Фінляндією було профінансовано будівництво Зеленої школи в Антонівці 2016 року. Це було реальне фінсько-українське спільне підприємство, внесок Фінляндії в яке склав 3 мільйони євро.

З.С.: Чи ведуться сьогодні переговори між Фінляндією та Україною щодо створення Зони вільної торгівлі тощо?

Юха Віртанен: На договірному рівні наші торговельні відносини регулюються Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, що набрала тимчасової чинності з 1 січня 2016 року. Це забезпечує міцні правові та формальні підстави для зміни українськими експортерами свого виробничого процесу й товарів для забезпечення сумісності з вимогами ЄС. Аналогічним чином для експортерів із ЄС Угода означає, що Україна може розглядатися як частина внутрішнього ринку ЄС. Основна відмінність полягає в тому, що обмежувальні квоти зберігатимуться, як і раніше, особливо щодо деяких видів сільськогосподарської продукції. На додачу до ЗВТ, важливо пам'ятати, що у нас є також кілька двосторонніх угод для сприяння бізнесу (щодо захисту інвестицій, уникнення подвійного оподаткування, митного співробітництва).

З.С.: На Ваш погляд, чи є в України шанс зміцнити свої позиції на фінському ринку щодо постачання промислової продукції з цементної і хімічної сфер та інші?

Юха Віртанен: Існує величезний потенціал для торгівлі, співпраці або спільних підприємств у багатьох галузях промисловості між нашими країнами. Наразі обидві країни експортують, в основному, свою традиційну продукцію, що має порівняльні переваги. Більшу частину українського експорту до Фінляндії, справді, становлять насипні матеріали. Обом країнам слід намагатися диверсифікувати свій експортний портфель, включаючи до нього більше товарів і послуг із доданою вартістю. У випадку України це може бути досягнуто шляхом розробки та вдосконалення цієї насипної продукції в цілому, що зробить нинішню пропозицію більш конкурентоспроможною порівняно з іншими європейськими постачальниками.

З.С.: Чи є перспективи україно-фінського співробітництва щодо розвитку мирної ядерної енергетики?

Юха Віртанен: У нас уже є цікава історія в цій галузі. Фінляндія багато років бере участь у фінансуванні ремонтних робіт на Чорнобильській АЕС. Сьогодні ми зацікавлені в модернізації та підвищенні безпеки українського парку АЕС. Як ви, можливо, знаєте, Фінляндія має чотири ядерні реактори, два з яких походять із часів радянських поставок. Проте вони були трансформовані фінами відповідно до західних стандартів, і в процесі цієї трансформації ми набули досвіду, який можна було б нині використати в Україні. Фінське ноу-хау в питаннях ядерної безпеки зберігається з тих часів, оскільки в нас є один новий реактор на стадії будівництва, і попередньо заплановане будівництво ще одного. Окрім того, ми побудували в Фінляндії перше підземне сховище для остаточного зберігання ядерних відходів кілька місяців тому. У цьому питанні буде корисним ширше міжнародне співробітництво, і ми зацікавлені в тому, щоб детальніше розглянути таку можливість.

З.С.: Як Ви вважаєте, лібералізація візового режиму і усунення штучно створених бюрократичних перешкод сприятиме суттєвому прогресу у відносинах між нашими країнами?

Юха Віртанен: Безумовно. Вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та людей має вирішальне значення для будь-якого економічного розвитку. Фінляндія, як маленька країна з обмеженими людськими та фінансовими ресурсами, виступає за прозору, стійку та справедливу систему міжнародної торгівлі. Торгівля повинна бути справедливою та здійснюватися на підставі узгоджених на міжнародному рівні правил. Дерегуляція у сфері застарілих регуляторних норм - це постійний процес, що відбувається майже в кожному суспільстві, метою якого є досягнення змістовного регулювання. Окрім того, урядом Фінляндії ухвалено проекти з дерегулювання разом із іншими заходами для підвищення конкурентоспроможності та впровадження економії державних витрат.

З.С.: Нині Фінляндія - це музей просто неба, що приваблює туристів з усього світу, а Україна сьогодні тільки виходить на шлях туризму. Чи буде зміцнюватися україно-фінська співпраця у галузі туризму? І який досвід у цій сфері може запропонувати Фінляндія для України у майбутньому?

Юха Віртанен: У мене є відчуття, що фіни досі не відкрили для себе Україну як потенційний туристичний напрямок. Однією з причин цього може бути брак реклами України як туристичного напрямку в Фінляндії. Мушу зізнатися, що я й сам недостатньо знав про надзвичайне культурне та географічне розмаїття України, доки не прибув сюди два роки тому. Тепер я побачив, що Україна спроможна зацікавити туристів з усього світу безліччю різноманітних видатних місць і пам'яток, не кажучи вже про її кулінарне багатство. Знаючи характер і смаки фінів, я переконаний, що Україна може запропонувати фінським туристам чимало принад. Всі мої друзі та інші фіни, які відвідували Україну вперше, були в цілковитому захваті й обіцяли приїздити знову.

У нас у Фінляндії є багато національних цікавинок і речей, які варто побачити. Ми робимо все можливе для їхньої популяризації, щоб перетворити їх на всесвітньо відомі туристичні напрямки, в тому числі й для українських туристів.

Враховуючи особливості обох країн і наявність двох прямих щоденних рейсів між Гельсінкі і Києвом, буде нескладно збільшити туристичні потоки між нашими країнами. Для цього нам слід докласти більше зусиль до рекламної діяльності та поширення інформації. Вирішальну роль тут відіграють туристичні агенції та участь у туристичних виставках в обох країнах.

З.С.: А як щодо співпраці між нашими країнами на регіональному рівні - співробітництва між областями України та Фінляндії, створення міст-побратимів тощо?

Юха Віртанен: Прямі контакти та співробітництво між різними регіонами пов'язані з певними труднощами. Дефіцит ресурсів у регіональних і місцевих органів влади, принаймні у Фінляндії, обмежує їх діяльність у галузі міжнародних відносин. У цій сфері вам потрібен новий підхід, що був би економічно ефективним і надавав певні пільги для регіонів. Може бути випробувана своєрідна модель публічно-приватного партнерства між деякими регіонами або містами.

Те саме стосується й моделей для міст-побратимів. Міста Гельсінкі й Тампере є побратимами Києва, а місто Оулу в північній Фінляндії є побратимом Одеси. Сьогодні подібні мережі навряд чи можуть бути розширені. Мережі на кшталт Міжнародної угоди мерів є гарним способом розширення співробітництва та посилення впливу з різних питань. Цікавим нововведенням також може стати створення системи, аналогічної мережі почесних консулів, на державному рівні, шляхом призначення неофіційних почесних осіб між двома містами або регіонами.

З.С.: Сьогодні Україна є лідером постачання аграрної продукції у світі, а для Фінляндії є надзвичайно важливим забезпечення продовольчої безпеки, екології тощо. У цьому контексті Україна має можливості постачання продуктівхарчування до Фінляндії?

Юха Віртанен: Я бачу три основні елементи в цьому питанні. По-перше, як Ви вже згадали, безпечне та чисте виробництво, розповсюдження та якість сільськогосподарської продукції мають першочергове значення для європейських споживачів. Зобов'язання України щодо узгодження свого законодавства із законодавством і нормативами ЄС, що стосуються всіх заходів із забезпечення здоров'я тварин і рослин та безпеки харчових продуктів, підтримує конкурентоспроможність української продукції в цій сфері. Тим не менш, ми повинні пам'ятати, що досі існують деякі обмежувальні квоти на деякі види сільськогосподарської продукції з України. По-друге, необхідний активний маркетинг української продукції на фінському ринку. По-третє, Фінляндія - це північна країна, де сільськогосподарське виробництво є обмеженим через кліматичні умови, що зумовлює значний попит на деякі імпортні зернові культури, овочі та фрукти. Постачання високоякісної української сільськогосподарської продукції до Фінляндії було б дуже бажаним.

З.С.: Пане Посол, яка нині демографічна ситуація в Фінляндії? Які тенденції імміграційно-еміграційних процесів в Фінляндії?

Юха Віртанен: Населення Фінляндії складає близько 5,5 млн осіб. Територія Фінляндії відносно велика, тому щільність її населення є однією з найнижчих у Європі - всього лише 17 осіб/км2. На жаль, рівень народжуваності сьогодні недостатньо високий, а це означає, що населення старіє і коефіцієнт демографічної залежності зростає.

У 2015 році у Фінляндії налічувалося 230 000 мешканців, що не були фінами за національністю. Понад 20 % із них були естонцями, а ще 13 % - росіянами. У 2016 році іммігранти в Фінляндію прибували в основному із зони ЄС (10 000), Іраку (3500), Росії (3500) та Афганістану (2000). Щороку близько 10 000 фінів їдуть за кордон, в основному до Швеції (2500 осіб за 2015 рік), Великої Британії, США, Німеччини, Іспанії, Данії, Естонії та Норвегії. Найсумніше те, що без іммігрантів за 2016 рік населення Фінляндії скоротилося б.

З.С.: Фінляндія підтримала територіальну цілісність України на Генасамблеї ООН у березні 2014 р. У цьому контексті, з Вашої точки зору, на території України може бути врегульовано питання російської агресії та подолання російсько-українського конфлікту найближчим часом?

Юха Віртанен: Ми, звісно ж, сподіваємося на те, що складна ситуація, яка порушує суверенітет і територіальну цілісність України, може бути вирішена якомога швидше. Широка міжнародна солідарність щодо України є важливою, тож у рамках поточних переговорних процесів швидко мають бути досягнуті відчутні результати. Крім того, йдеться про людські страждання, адже кожного тижня ми спостерігаємо, як з'являються нові жертви та поранені. Припинення воєнних дій може й повинно бути негайним, тоді як завершення дипломатичних і політичних переговорів може потребувати більше часу.

З.С.: Антитерористичні операції з 2014 р. в Україні... Ця трагедія, на жаль, зайвий раз довела, що тероризм - світова проблема, яку треба подолати спільними зусиллями. Можлива зміна формату переговорного процесу з мінського на більш перспективний - швейцарський, чи не так?

Юха Віртанен: В принципі, вітаються всі можливі дипломатичні формати для врегулювання кризи, посередництва та переговорів, якщо вони приносять користь. Проте успіх будь-якого формату залежить від політичної волі сторін конфлікту щодо досягнення позитивних результатів.

З.С.: Якою, на Ваш погляд, у найближчому майбутньому буде ситуація в Україні, враховуючи позицію західних, східних країн та Росії?

Юха Віртанен: Дуже важко робити будь-які достовірні прогнози в сучасному світі. Всі питання зазвичай взаємопов'язані та складні. Проте я бачу, що Україна розвивається в кращу сторону. Надзвичайно важливо, щоб Україна зберігала право на ведення своїх справ на власний розсуд. Кожна країна має право робити свій власний політичний вибір, в тому числі щодо питань міжнародних відносин і безпеки. Зміцнення верховенства права й ухвалення всіх необхідних реформ допоможе прокласти шлях до процвітання України. Україна є важливим партнером для ЄС. Роль України в європейській родині зростає. Фінляндія вітає європейський шлях України, що означає також і зміцнення політичних, економічних і культурних зв'язків між нашими країнами. Добросусідські відносини між усіма країнами регіону йдуть на благо цілому континенту.

З.С.: У Фінляндії сильна фінансова система та банки. Розкажіть, будь ласка, про це більш докладно...

Юха Віртанен: Фінські банки або банківські групи є фактично фінансовими групами. На додачу до звичайних банківських операцій, вони також працюють у страховій сфері. Більше половини фінського банківського сектора належить іноземним групам. Ринкова частка трьох найбільших банківських груп у Фінляндії складає близько 75 %. Вони перебуваються під безпосереднім контролем Європейського центрального банку, в той час як дрібніші банки контролюються та регулюються Службою фінансового нагляду, що є структурним підрозділом Банку Фінляндії. У Фінляндії також є досить багато місцевих і незалежних кооперативних та ощадних банків.

З.С.: Сьогодні багато європейських країн активно використовують нові фінансові механізми та он-лайн інструменти, на кшталт ісламського банкінгу тощо. На яких принципах та за яких умов працює ісламський банкінг у Фінляндії (враховуючи значну присутність мусульман)?

Юха Віртанен: Наразі подібні інструменти та системи у Фінляндії відсутні.

З.С.: Пане Посол, оскільки наша зустріч перша після вашого призначення, що б ви відзначити на завершення нашої розмови?

Юха Віртанен: Одним із пріоритетних напрямків діяльності нашого Посольства є сприяння поглибленню фінсько-українських відносин. Я дуже радий відзначити, що ці відносини останнім часом дійсно поглиблювалися. Загальна підтримка України з боку Фінляндії, розширення взаємодії між різними зацікавленими сторонами в наших країнах та євроінтеграційна політика України створюють міцну основу для нашого плідного співробітництва. Для мене є привілеєм бути Послом Фінляндії в Києві у ці цікаві часи, а також мати можливість насолоджуватися теплотою та гостинністю України й українців.