Інтеграція

«Європейські цінності: духовна, моральна та історична спадщина народів Європи» (до Дня Європи в Україні)
Олена Зернецька
22.07.2016, 17:06

<xml> </xml>

 

Цій темі було присвячено круглий стіл, що відбувся в ДУ "Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України".

Захід відкрив керівник інституту, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Андрій Кудряченко, який наголосив на важливості проблем, запропонованих для дискусії: історичні аспекти формування європейських цінностей; культурна спадщина країн Європи: проблеми збереження та захисту; європейські цінності й Україна: головні здобутки та проблеми; перспективи європейської цивілізації в умовах глобалізації.

 Олег Білорус, академік НАН України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування НАН України у своїй доповіді "Стратегічні імперативи євроатлантичного співробітництва в умовах глобалізації" розглянув перспективи європейської та євроатлантичної цивілізації, підкресливши, що і США, і Європа вступили в еру фінансової цивілізації. Він розкрив її суть, - надспоживання так званих фальшивих грошей - і паперових, і віртуальних, - підкресливши, що банки працюють не на розвиток бізнесу, а на збагачення самих себе через різноманітні фінансові операції, і застеріг, що такий фінансовий міхур може луснути, призвівши до обвалу світової економіки. Академік зазначив, що основною функцією історії повинна стати прогнозно-прикладна, що допоможе не тільки вивчати минуле, а й передбачати з великою мірою вірогідності майбутнє України у світі. 
 "Цінності - це те, чого варто бажати. Цінності - це переконання про те, що деякі сфери людського існування є більш преференційними, ніж інші", − із таким формулюванням часто вживаного нині слова "цінність" поділився доктор філософських наук, головний науковий співробітник Інституту соціології НАН України Анатолій Ручка. Він зауважив, що Європа вже 200 років переживає кризу цінностей. Саме тому особливо важливим є пожвавлення наукової дискусії навколо сутності європейських цінностей.
 Ветеран дипломатичної служби, Надзвичайний і Повноважний Посол України Ігор Турянський наголосив на актуальності теми європейських цінностей. Нині в Києві діють американський, англійський, французький, німецький, японський, італійський і турецький культурні центри, що ознайомлюють українську громадськість з історією, мовою, культурою своїх народів, національною кухнею шляхом проведення різноманітних заходів і майстер-класів. За радянських часів культурною дипломатією України опікувалося Українське товариство дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами, згодом перетворене на Товариство "Україна", яке потім отримало назву Товариство "Україна й Світ" і зараз ледь животіє. 

Доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, заслужений діяч науки і техніки України Микола Ожеван у доповіді "Європейські та американські культурні цінності: екологізм vs. технологізм" зазначив, що дилема технологізм vs. екологізм є типовою для філософського аналізу людської природи та людських цінностей. Зокрема, у міркуваннях про процеси націєтворення обов'язково присутня дихотомія конструктивізму й премордіалізму (переніалізму). У випадку конструктивізму йдеться про штучний характер націй, їхню "зробленість". Переніалізм наполягає, у свою чергу, на природності (екологічності) нації, яка уподібнюється у такому разі до вічних платонівських ейдосів (лат. perennis означає "вічне", "довготривале"). Із цієї точки зору американська нація як така, що сформувалася у "плавильному тиглі" з емігрантів, виглядає переконливим взірцем сконструйованості, технологізму, тоді як європейські нації нібито є суто природними утвореннями, що насправді не відповідає дійсності. Він наголосив, що останні потужні афроазійські міграційні хвилі ставлять Європу перед жорсткою дилемою: або переймати американський досвід "переплавлювання" іммігрантів у європейців (варіанти м'якої або жорсткої асиміляції), або продовжувати політику <s> </s>мультикультуралізму, що на ділі обертається "національно-культурною гетизацією". На думку Миколи Ожевана, у такому контексті Європі може стати в нагоді американський досвід політики "дегіфенації" (Politics of Dehyphenation) кінця XIX - початку XX століть, яку проводили президенти Теодор Рузвельт і його послідовники ("hyphens"; від англ. "hyphen", що означає дефіс, коротку рисочку).

У США перед Першою світовою війною й особливо у міжвоєнний період активно боролися з "гіфенами" як з людьми з подвійною ідентичністю ("ірландсько-американською", "німецько-американською" саме тому, що можновладці мали сумнів у їхній лояльності у випадку збройного конфлікту (з Німеччиною або іншою європейською країною). Учений висловив переконання в тому, що "гібридність" американської національної ідентичності та національної культури й досі є предметом серйозної політичної полеміки, оскільки і нині остаточно не доведено, що люди з подвійною ідентичністю (представники діаспори) послаблюють націю, а не посилюють її.

Заступник директора з наукової роботи Інституту всесвітньої історії НАН України, кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Тетяна Метельова презентувала аналіз феномену цінностей та їх генези з позицій комунікативного підходу, що дало змогу обґрунтувати встановлену В. Лефевром кореляцію між типами соціальних і морально-етичних систем та виявити, що конститутивною основою всієї низки європейських цінностей є легітимність Іншого і розмаїття. Натомість протилежна ціннісна система спирається на провідний статус спільноти й одноманітності. Залежно від особливого способу комунікації в соціумі, зумовленого способом його динамічної побудови, одна з двох базових морально-етичних систем отримує преференції та обіймає панівне становище. Відтак заміна цінності Іншого корпоративізмом є несумісним із самим контекстом європейської культури і, впущене в її обшири у вигляді мультикультуралістичної політики виключення, загрожує руйнуванням її ціннісних засад, її самої. Такий погляд уможливив виявлення джерела кризи європейських цінностей, яке полягає в їх гібридизації, і окреслення перспективи ціннісної трансформації сучасного світу в умовах глобалізації.

Поняття європейських цінностей можна розглядати в історичному, політичному, економічному, інформаційно-комунікаційному, прогностичному, екологічному, геополітичному, геоекономічному, літературному, культурному та мовному аспектах у контексті взаємовідносин Україна-Європа. У цілому обговорення всіх цих аспектів європейських цінностей під час круглого столу дає змогу говорити про вироблення комплексного, системного підходу до досліджуваної проблеми. Водночас круглий стіл виявив певні білі плями в дослідженнях цієї проблематики й окреслив напрями подальших наукових пошуків.