Міжнародні організації

Якість дипломатичних відносин, перевірена часом
Леся Савчин
22.12.2016, 12:02

Якість дипломатичних відносин, перевірена часом

 

      Історія дипломатичних взаємин України і Німеччини сягає ІХ століття – періоду активного розвитку торговельних відносин Київської Русі з Регенсбургом. Ще однією значною  віхою стало прохання княгині Ольги до кайзера Отто І надіслати до Києва священників та єпископів. А протягом 980-1015 князь Володимир обмінявся дипломатичними місіями з Німеччиною. 

      Новітня історія дипломатичних зносин незалежної України і Федеративної Республіки Німеччина офіційно бере свій початок 17 січня 1992 року – дня встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами.

      Редакція журналу „З.С.” звернулася до Надзвичайного і Повноважного Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Ернста Райхеля з проханням поділитися своїми думками стосовно подій, що відбуваються  протягом останніх років в Україні, та їх уроків   як для українського суспільства, так і  для світової спільноти.   

 

      З.С.: Пане Посол, Вам довелось спостерігати за буремними та трагічними подіями в Україні – за Революцією Гідності і у відповідь на неї – російською анексією Криму, військовою агресією РФ на Сході, що триває і досі. Які уроки ця ситуація може мати для світової спільноти?

      Ернст Райхель: Для всіх нас події на Майдані були хвилюючими й окриляючими. Натомість те, що сталося відразу ж потому, тобто анексія Росією Криму всупереч міжнародному праву та воєнний конфлікт на Сході України за підтримки Росії, стало шоком для нас. Адже такими діями Росія порушила державний суверенітет і територіальну цілісність України та похитнула устої післявоєнного порядку в Європі, що існував уже 70 років – тисячі людей поплатилися за це життям, а сотні тисяч стали біженцями.

      Спільнота західних держав з вражаючою одностайністю запровадила санкції проти Росії. Одночасно з цим Німеччина з самого початку докладала активних зусиль для мирного врегулювання конфлікту. Результатом цих дипломатичних зусиль стали Мінські домовленості у вересні 2014 року, а також пакет заходів, ухвалений в лютому 2015 року. Вони запобігли непередбачуваній ескалації воєнного конфлікту. Водночас в них було закріплено важливі вимоги, а саме: відновлення української суверенної влади в усьому Донбасі, в тому числі й на державному кордоні між Україною й Росією. Якби не було Мінська, ми до сьогоднішнього дня мали б справу з неврегульованим воєнним конфліктом без дипломатичного механізму. Саме Україна дуже зацікавлена в імплементації Мінських домовленостей, адже іншого механізму відновлення її суверенітету на всій території Донбасу не існує, і створити його сьогодні на кращих умовах навряд чи вдалося б. Ми прагнемо запобігти ще одному, "замороженому" на десятиліття конфлікту.

      Реалізація Мінських домовленостей, визнаних всіма сторонами, все ж залишається важким викликом. Це урок, який поза всяким сумнівом потрібно засвоїти. Часом, коли ми стаємо об'єктом критики не тільки з російського, але й українського боку, нам може здатися, що було б зручніше дати можливість іти своїм ходом усьому тому, що відбувається між Україною й Росією. Проте я пишаюся тим, що Федеральний канцлер Меркель та Федеральний міністр Штайнмайер спільно с Президентом Оландом та Міністром закордонних справ Еро непохитно і з неабиякою активністю продовжують працювати над вирішенням цього конфлікту.

      З.С.: Які можливості відкрила перед Українською державою Революція Гідності?

      Ернст Райхель: Революція Гідності більш ніж переконливо показала, чого чекають люди в Україні: глибокої перебудови держави й суспільства за європейським взірцем і згідно з європейськими цінностями демократії, свободи, прозорості, прав людини, проти зарозумілості та самозбагачення можновладців, проти сваволі й корупції як у великих, так і малих масштабах. Боротьба за здійснення цих ідеалів триває. З одного боку, громадянське суспільство, що обстоює ці вимоги, стало сильнішим і впевненішим. Завдяки виборам президента й парламенту ці вимоги конституційним і демократичним шляхом здобули чинність. З іншого боку, ми спостерігаємо затятий опір та спроби завадити цьому, частково відкриті, частково також і приховані. Необхідно також обмежити та спрямувати у прозоре русло і політичний вплив так званих олігархів.

      Не можна змарнувати шанс, наданий Майданом, як це трапилося після Помаранчевої революції. Це означає, що всі ті, хто обстоює цілі Революції Гідності, повинні працювати разом. Коли вони починають боротися один з одним, то це може знову призвести до фатальної невдачі.

      З.С.: Ваша оцінка підтримки України у боротьбі з російським агресором міжнародних організацій і впливових зарубіжних держав, зокрема Німеччини?

 

      Ернст Райхель: Україна отримує активну й широку підтримку міжнародного співтовариства. Німеччина з самого початку гостро засудила російську агресію проти України й послідовно виступає за відновлення територіальної цілісності та суверенітету України. Як уже згадувалося, ми – спільно з нашими європейськими й міжнародними партнерами – запровадили санкції проти Росії у відповідь на анексію всупереч міжнародному праву Криму та з метою реалізації Мінських домовленостей.

      Водночас Німеччина надає широку підтримку на двосторонньому рівні і в рамках багатосторонніх ініціатив. Ця підтримка є свідомим поєднанням, з одного боку, котроткострокових необхідних заходів, наприклад, для допомоги внутрішнім переселенцям – до речі, Німеччина в цьому році за обсягом гуманітарної допомоги займає перше місце серед країн-донорів на двосторонній основі; а з іншого боку, середньо- і довгострокових заходів підтримки – наприклад, 300 мільйонів євро на фінансування інфраструктурних проектів, наданих із так званого Зв'язаного фінансового кредиту із загальним обсягом коштів 500 мільйонів євро. Якраз на початку листопада Україна й Німеччина ухвалили рішення про розбудову співробітництва задля розвитку – Німеччина надасть для підтримки Україні ще 72 мільйони євро.

      З.С.: Що Ви вважаєте найбільшим досягненням України і Федеративної Республіки Німеччина у їхній співпраці протягом 25 років самостійного визначення і реалізації зовнішньополітичного курсу нашою державою?

      Ернст Райхель: З часу здобуття незалежності Україною в 1991 році Федеративна Республіка Німеччина була потужним партнером України. Я радий бачити те, що відносини між Україною й Німеччиною впродовж останніх двох з половиною років у всіх відношеннях ставали дедалі дружнішими й активнішими – причому майже у всіх сферах: в політиці, економіці, культурі, науці, а також в обміні між громадянськими суспільствами. Завдяки розвитку подій після Революції Гідності відносини між нашими обома країнами стали ще тіснішими ніж досі. Наведу лише один яскравий приклад з багатьох: 11 жовтня цього року ми відсвяткували заснування Німецько-української зовнішньоторговельної палати, що стало віхою в активізації економічних зв'язків між Німеччиною й Україною. У січні ми до того ж будемо відзначати 25-річчя встановлення дипломатичних відносин, а це й справді неабиякий привід для радості. На мій погляд, якість цих відносин є найбільшим досягненням, яке ми здобули спільно.

З.С. : Ваші побажання Україні та українському народові...

      Ернст Райхель: Україна й після того, як минуло майже три роки після Революції Гідності, все ще стоїть перед надзвичайними викликами. Я бажаю Україні та її народу швидкого вирішення воєнного конфлікту на сході країни, ми будемо невтомно продовжувати наші зусилля для досягнення міцного й сталого миру. Що стосується внутрішньополітичних та економічних викликів, то я хотів би, щоб керівництво країни рішуче продовжувало шлях реформ, передовсім боротьбу з корупцією. Чимало чого вдалося досягнути, варто лише згадати електронне декларування статків державних службовців і політиків. Але багато чого залишається ще зробити для того, щоб частково дуже болючі, але необхідні реформи почали діяти на користь усієї країни.