Допоможіть нам допомогти вам…
Володимир Ливинський
25.04.2013, 14:08

Під головуванням Міністра закордонних справ України, Діючого голови ОБСЄ Леоніда Кожари 4 квітня в Дипломатичній академії України відбулося засідання Ради експортерів та інвесторів при МЗС України в оновленому складі.

У заході взяли участь керівники понад 60 українських підприємств і компаній, що представляють експортоорієнтовані галузі економіки України: металообробну, машинобудівну, хімічну, агропромислову, сферу послуг тощо. У роботі оновленої Ради також взяли участь впливові українські бізнес-асоціації, зокрема, УСПП і ТПП України, що об'єднують не тільки потужні компанії, а й представників малого та середнього бізнесу.

Відкриваючи засідання Ради, Міністр закордонних справ України наголосив на завданні, поставленому перед українськими дипломатами Президентом України - економізувати зовнішню політику країни.

Леонід Кожара: Розцінюю нашу зустріч як ключову подію саме в контексті реалізації цього завдання президента. Ситуація в експортній сфері - ми всі це знаємо - залишається критичною. Відʼємне сальдо зовнішньої торгівлі України постійно зростає, починаючи з 2004 року. Якщо у 2010 р. воно становило 9 млрд. дол., то вже у 2011 - 14 млрд., а минулого року - майже 16. Чи треба говорити про те, що недовго наша економіка зможе витримувати такі кричущі диспропорції?

Що ми разом - експортери та дипломати - можемо зробити для виправлення ситуації? Розповім дуже стисло про те, що міністерством уже зроблено.

З квітня 2010 р. у складі закордонних дипломатичних установ діють економічні відділи. Це, безумовно, − позитивна структурна зміна. Усунуто подвійну підпорядкованість економічних служб, посилено їхню відповідальність. За економічну роботу відповідає безпосередньо посол. І саме від послів ми вимагаємо конкретних результатів.

Така практика поширена в більшості розвинених країн світу. Подивіться, як працюють посли іноземних держав у Києві - левову частку зусиль вони присвячують саме підтримці бізнесу своїх країн.

Для нас такий порядок роботи є оптимальним у першу чергу на найбільш перспективних ринках країн Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки, де політичне супроводження комерційних угод є вкрай важливим.

З боку українських компаній-членів Ради до МЗС надійшло більше 100 конкретних звернень щодо надання підтримки за кордоном. Опрацьовується вихід понад 30 компаній на нові ринки збуту в 35 країнах Азії, Африки та Близького Сходу.

Чи є цей порядок взаємодії дипустанов та експортерів досконалим? Безумовно, ні. Тому хочу разом із вами надати цій роботі більш системного та продуманого характеру.

Саме заради посилення системності в роботі плануємо найближчим часом провести, умовно кажучи, "паспортизацію" країн-партнерів у сфері зовнішньоекономічних відносин.

Нам необхідно відійти від "зрівняйлівки" в забезпеченні економічних інтересів України за кордоном. У нас часто повноцінні, повністю укомплектовані економічні відділи посольств працюють у країнах, де економічна віддача - мінімальна. І навпаки.

Індивідуальна "паспортизація" дасть нам можливість визначити найбільш перспективні ринки, адекватно забезпечити роботу кадровим та матеріальним ресурсом. Це є особливо важливим в умовах обмеженості державного фінансування.

Розраховуємо у цій роботі на ваші поради та пропозиції.

Наступне важливе питання нашої взаємодії - підготовка до початку функціонування поглибленої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, відповідно до Угоди про асоціацію, яка має бути підписана, як ми всі сподіваємось, у Вільнюсі в листопаді цього року.

Адаптація до роботи в умовах цієї зони є надзвичайно важливим завданням. Розпочинаємо на постійній основі інформування членів Ради про можливості та умови роботи на ринках країн-членів Євросоюзу.

До сьогоднішнього засідання ми підготували та роздали презентаційні матеріали щодо переваг для українських виробників та експортерів від укладення угоди про ЗВТ між Україною та ЄС.

Яскравий приклад інноваційного підходу до ведення бізнесу в нових умовах - вихід українських компаній на Варшавську фондову біржу.

За підтримки МЗС, на Варшавській біржі працюють уже 12 українських компаній. А це не лише 700 млн. дол. залучених портфельних інвестицій і доступ до дешевих кредитних ресурсів європейських банків. Це і новий рівень довіри до українських компаній, значно ширше коло європейських контрагентів і, відповідно, більші обсяги експорту.

У контексті лібералізації умов торгівлі відзначу, що така робота проводиться нами не тільки з ЄС, а й низкою країн, які становлять для нас особливий економічний інтерес. Так, з першого січня цього року почала діяти Угода між Україною та Чорногорією про вільну торгівлю. Тривають переговори про створення зон вільної торгівлі з Сербією, Хорватією, Канадою, Ізраїлем і Туреччиною.

Працюємо разом із партнерами в СНД над тим, щоб зона вільної торгівлі Співдружності якомога швидше почала діяти у повному обсязі. Досить успішно ведуться переговори щодо зони вільної торгівлі послугами в рамках СНД.

Безумовно, поряд із допомогою експортерам маємо приділяти увагу й захисту законних, підкреслю - законних інтересів іноземних економічних гравців на вітчизняному ринку.

Не в останню чергу, саме з цих міркувань ми вирішили оновити та розширити склад нашої Ради за рахунок залучення представників відомих фінансово-інвестиційних компаній, а також низки торговельних палат та асоціацій, компанії-члени яких діють на території України. А нашу Раду - трансформувати в Раду експортерів та інвесторів України.

Сподіваємося на активну участь у роботі Ради нових її членів, які працюють в інвестиційній сфері.

Вкрай важливе завдання - налагодження дієвої комунікації між МЗС, економічними відділами дипустанов та членами Ради.

Великі компанії, які мають власні представництва за кордоном, працюють, як правило, безпосередньо зі своїми закордонними партнерами, без залучення наших посольств. Проте, коли компанії звертаються по допомогу під час виникнення тих чи інших кризових ситуацій, посольствам нерідко доводиться виступати в якості "пожежних команд".

На мою думку, тут повинна бути справжня синергія. Експортери повинні бути впевненими, що з боку дипломатів вони отримають реальну допомогу. Але і в інтересах бізнесу - інформувати нас про свої інтереси та проекти у тих чи інших країнах. Буде краще для всіх, коли дипустанови одержуватимуть від вас повні та добре оформлені рекламні, позиційні та інформаційно-аналітичні матеріали.

У цьому контексті, по-перше, прошу звертатися до мене з інформацією щодо будь-яких проблем чи перешкод, які виникають у вас у взаємодії з нашими закордонними дипломатичними установами.

По-друге, хотів би дізнатися, чи є у вас проблеми у спілкуванні з державними органами влади інших країн. Запитую саме для того, щоб зрозуміти, де і як ми можемо допомогти вам власними ресурсами.

По-третє, поінформуйте нас, будь ласка, чи є країни, які представляють для вас стратегічний інтерес, але на ринки яких ви поки що не можете вийти, і де наші дипломати могли б вам допомогти.

І останнє. Враховуючи розширення складу Ради, пропонується створити її Виконавчий комітет, склад якого обиратиметься на ротаційній основі. Мета тут одна - більш ефективна координація нашої подальшої діяльності, − сказав на завершення свого виступу Леонід Кожара.

Керівник Координаційного центру з упровадження економічних реформ при Президентові України, радник Президента України Олександр Данилюк наголосив, що Рада експортерів та інвесторів при МЗС України є дуже важливим і потрібним для держави органом. Згідно з Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" поставлено такі основні завдання: нарощування присутності українських виробників на зовнішніх ринках, збільшення експорту української продукції, підвищення географічної товарної диверсифікації українського експорту, розроблення концепції системи державної підтримки експорту, але, як зазначив пан Данилюк, ця робота буде ефективною лише в тісній взаємодії з українським бізнесом, чудовим інструментом такої взаємодії повинна бути Рада експортерів та інвесторів при МЗС України. Іншими словами, "Допоможіть нам допомогти вам..."

Як відзначив Перший заступник Керівника Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України Юрій Клименко, економізація є неодмінною складовою доктрини прагматичного підходу до зовнішньополітичного курсу України. Президент України поставив завдання зміцнення позицій на міжнародних ринках флагманів української промисловості (машинобудування, авіація, металургія, агропромисловий комплекс), а також залучення якомога більшого обсягу іноземних інвестицій в економіку України, зростання експорту. Особливо важливим на цьому етапі є подолання негативної тенденції зниження традиційних статей українського експорту, спричиненої несприятливою конʼюнктурою на міжнародному ринку.

Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ІСС Ukraine), Голова Громадської ради при МЗС України Володимир Щелкунов виділив такі основні напрями співпраці органів державної влади з Радою експортерів та інвесторів; по-перше, пошук перспективних ринків збуту, використовуючи систему ІСС Ukraine; по-друге, проведення круглих столів і бізнесових турів за участю представників державної влади до країн, на ринки яких український бізнес планує виходити в майбутньому або вже присутній; по-третє, створення позитивного іміджу України перед інвесторами та бізнес-партнерами; по-четверте, безпосереднє використання напрацювань і програм Міжнародної торговельної палати, таких як "Партнерство країн", співпраця з кращими європейськими бізнес-клубами; по-п'яте, розроблення "мапи економічних інтересів України".