Досягнуті успіхи Європейського Союзу підтверджують життєдайність ідеї європейської інтеграції, доводять високий рівень утвореної інтеграційної системи впорядкування. Інтеграція по-європейськи дійсно є вінцем попереднього політичного, економічного та соціального розвитку Західної Європи.

Регіональна політика

Американські цінності в інавгураційних промовах Барака Обами і Дональда Трампа
Ірина Голубовська, Тетяна Орлова
25.04.2017, 16:58

 

94(73):354-05.341 "20"

Summary

The article analyzes the inauguration speeches of USA Presidents Barak Obama and Donald Trump from the point of positioning American traditional values in the changing country and the world, and follows the reflection of moral guides in the policies of the 44th and 45th masters of the White House.

Keywords: President, inauguration speech, values, traditions, novelties, "soft power".

Цінності є надзвичайно важливими для існування як окремої людини, так і всього суспільства. Один з творців теоретичної соціології американець Т. Парсонс характеризував цінність як певний стандарт, за допомогою якого обираються цілі дії та важливою функцією якого є підтримка і збереження зразка. Спільні цінності та взаємна орієнтованість індивідів визначає їхню здатність до соціальних дій. Система цінностей, на думку науковця, визначає своєрідність суспільства [1].

Американське суспільство дійсно є вельми своєрідним, адже люди здійснили унікальний історичний експеримент, створивши нову потужну державу практично з нічого. Історія США дуже цікава з точки зору синергетики - науки про самоорганізацію. Американська нація утворилася як експеримент у сфері самоуправління. Це означає саморегулювання: особисте, економічне, соціальне і політичне.

Але це саморегулювання орієнтувалося на певні цінності. Чимало ідеалів американського суспільства сягають корінням історії країни та вірувань. Наприклад, індивідуалізм, віра у те, що наполеглива праця здатна покращити долю кожного; прагнення покладатися на власні сили - приклади традиційних американських цінностей з часів перших переселенців. Це були європейці, яким забракло можливостей самореалізації на батьківщині. Причини були різні.

Серед тих, хто прагнув знайти кращу долю за океаном, спочатку переважали адепти протестантської віри. Не дарма типовий американець довгий час визначався як WASP - білий, англосакс, протестант. Протестантизм став одним із структуроутворюючих елементів, що є основою виникнення американських цінностей. Серед них - релігійна віра (за умов свободи совісті та відсутності державної релігії), беззастережний патріотизм, повага до економічного та політичного авторитету, самодисципліна у поєднанні з ініціативою. Складовою частиною американського світогляду від початку стала пуританська доктрина про покликання, котра засобом служіння Богу вважала працелюбність, підносила значення практичного успіху в житті (як знак богообраності та обіцянку на спасіння).

Колишній директор інформаційної агенції США Л.Р. Кольс у своїй праці "Цінності, котрими живуть американці" серед основних цінностей виокремлює: рівність, егалітаризм, індивідуалізм і приватність, конкурентоспроможність і вільне підприємництво, орієнтацію на роботу, неформальність, практичність та ефективність, матеріалізм [2]. Ще однією цінністю є орієнтація на успіх та оптимізм, спрямованість у майбутнє - так звана "Американська мрія". Її сенс: Америка є країною необмежених можливостей, відкритим суспільством, де кожна людина, незалежно від соціального статусу і походження, може досягти успіху, спираючись на власні сили.

Американська конституція закріпила такі цінності, як свобода, рівність і демократія. Американський конституціоналізм є унікальним у своєму наполяганні на індивідуальних правах, децентралізації та державній владі [3]. Разом із тим, слід мати на увазі, що серед переселенців до Північної Америки від самого початку і надалі люд був різноманітний. Тому зазвичай серед американських карикатур побутував образ Свободи, яка тримала на поводу двох страшних собак. На ошийнику одного було написано "Закон", а другого - "Порядок". Законність, повага до закону доповнює перелік ліберально-демократичних принципів демократії, свободи, прав людини, що є системою координат для Сполучених Штатів Америки від заснування і дотепер.

Перший американський президент Джордж Вашингтон у 1789 р. заклав традицію, що підтримується до цього часу. Традиційно в інавгураційних промовах кожен президент визначає національні пріоритети і надихає американський народ. Ці промови, особливо у ХХІ ст., з особливою увагою слухають не тільки в Америці, але й в інших країнах. Бо США є державою, від якої значною мірою залежить ситуація в усьому світі. І найголовнішим політиком світу вважається саме американський президент.

На американському гербі написано: "E pluribus unum" - "Єдина у багатоманітності". У своїй промові Барак Обама сказав: "...ми знаємо, що наша різноманітна спадщина - це перевага, а не недолік. Ми - нація християн і мусульман, іудеїв та індуїстів, а також атеїстів. Наша нація сформована всіма мовами і всіма культурами, що прийшли до нас з усіх кінців Землі"[4]. І він сам, і його наступник - нащадки переселенців з інших континентів. Проте фігура Б. Обами - більш символічна. Перед його першою інавгураційною промовою британський журналіст Г. Рахман у газеті Financial Times так і назвав його: "людина-символ", яка надихає людей не ідеями, а самою своєю особистістю [5].

Барак Обама - чудовий оратор. Його промови, й інавгураційні теж, відповідали одній із провідних цінностей американців, а саме: спокійності та впевненості у власних силах. Тим більше, що вперше він став президентом за часів тяжкої фінансово-економічної кризи, що, розпочавшись у США, пізніше накрила увесь світ. Йдучи на вибори, Б. Обама сформулював слоган "Yes, we can", що мав надихнути аудиторію і згуртувати населення країни. Приймаючи президентську присягу вперше, він зазначив: "Зараз цілком ясно, що ми у центрі кризи... Сьогодні я кажу вам, що виклики, які стоять перед нами, реальні. Вони серйозні і численні. Легко і швидко подолати їх не вдасться. Але знай, Америко, - ми з ними впораємося!" [5]. У цій фразі проявилася одна з улюблених цінностей американців - оптимізм.

Згадуючи своїх попередників, 44-й президент США нагадав, що їм доводилося присягати за умов, "коли збиралися хмари і ревіла буря. В ці моменти Америка продовжувала йти вперед - не тільки завдяки досвіду та далекоглядності можновладців, але й завдяки тому, що Ми, народ, зберігали відданість ідеалам наших предків і вірність нашим засадничим документам" [5] .

Визначаючи цінності, на яких ґрунтується успіх Америки, Б. Обама підкреслив працелюбність і чесність, хоробрість і готовність грати за правилами, терпимість і допитливість, відданість і патріотизм. Закликавши "зібратися, струсити пилюку і знову розпочати працювати над оновленням Америки", новий президент вказав, що саме слід робити: "Стан економіки вимагає дій - дій сміливих і стрімких. І ми діятимемо - не тільки для створення нових робочих місць, але й з метою закладення нового фундаменту для розвитку (новації - одна з улюблених цінностей американців). Ми будемо будувати шляхи і мости (американська цінність - мобільність, не дарма американську цивілізацію ще називають автомобільною), лінії електромереж і цифрового зв'язку, що живлять нашу торгівлю і пов'язують нас разом. Ми повернемо науці те місце, яке належить їй за правом (дуже високе місце науки відповідає цінності раціоналізму та прагматизму американців.). Ми оволодіємо дивами технологій для підвищення якості охорони здоров'я і зниження витрат на нього (антропоцентризм або американський індивідуалізм). Ми підкоримо сонце, вітер і землю, аби дати паливо нашим машинам і запустити наші заводи (матеріалізм американців.). Ми перетворимо наші школи, коледжі та університети, аби вони відповідали вимогам нового часу. Ми можемо все це зробити. І ми зробимо це" [5].

У своїй промові Б. Обама нагадав слухачам обітницю, дану Богу: "... всі рівні, всі вільні і всі заслуговують права одержати свій шанс повною мірою щастя" (у цих словах віддзеркалилися цінності рівності та свободи). Не заперечуючи можливості ринку зі створення багатства і розширення свободи, новий президент вказав, що криза нагадала: "... без пильного ока ринок може вийти з-під контролю - і що країна не може довго гараздувати, якщо вона опікується лише успішним. Успіх нашої економіки завжди залежав не тільки від обсягу нашого валового внутрішнього продукту, але й від меж досяжності нашого добробуту, від нашої здатності надати шанс кожному бажаючому - не через милосердя, а тому що це найвірніший шлях до нашого спільного блага" [5]. У цій фразі віддзеркалився намір президента більше уваги приділяти соціальній політиці держави, підтримці соціально незахищених верств населення, яке здебільшого і голосувало за нього у 2008 і 2012 рр.

Разом із тим він заявив: "Нам тепер треба розпочати нову епоху відповідальності, а також усвідомити - усвідомити кожному американцю - що у нас також є зобов'язання: перед собою, перед нашою країною і перед світом". У зовнішній політиці, яку проводив впродовж двох каденцій Б. Обама, найяскравіше виявилися кілька тенденцій .

Перша - намагання продовжувати здійснювати модель ліберальної глобалізації. Зокрема, він проголосив: "Наші батьки-засновники, які віч-на-віч стикалися з такими лихами і небезпеками, котрі нам важко навіть уявити, склали хартію для ствердження влади закону і прав людини, хартію, яка приростала кров'ю багатьох поколінь. Ці ідеали як і раніше світять світові, і ми не відмовимося від них заради миттєвих вигід. Тому ми кажемо решті народів і державам, які сьогодні дивляться на нас - від найвеличніших столиць до маленького села, де народився мій батько: знайте, що Америка - це друг всіх націй, всіх чоловіків, жінок і дітей, які прагнуть жити гідно в світі; знайте, що ми знову готові піти вперед" [5].

Друга тенденція: заявивши, що "...світ наш змінився, і ми мусимо змінитися разом із ним", Б. Обама позначив важливість у зовнішньополітичному курсі США концепції "м'якої сили": "Згадайте, що попередні покоління протистояли фашизму і комунізму не тільки за допомогою ракет і танків, але й за допомогою міцних союзів і стійких переконань. Вони розуміли, що ми не зможемо захистити себе однією тільки силою, і що ця сила не дає нам права робити все, що завгодно. Вони знали, що наша сила збільшується, якщо використовувати її розумно та обачливо; що наша безпека ґрунтується на справедливості нашої справи, на силі нашого прикладу, на міцних чеснотах стриманості та смиренності" [5].

Третя тенденція: прагнення втілювати цінності "стриманості і смиренності": "Ми будемо із відповідальністю йти з Іраку, передаючи його до рук іракського народу, а також зміцнювати мир в Афганістані... ми працюватимемо над тим, аби зменшити ядерну загрозу... Ми не проситимемо вибачення за наш образ життя, ми будемо без найменших сумнівів захищати його. А тим, хто спробує досягти своїх цілей, насаджуючи страх і безжально вбиваючи ні в чому не винних людей, ми кажемо: наш дух стає все сильнішим, і його не можна зламати; ви не зможете нас пережити, і ми вас розгромимо".

Четверту тенденцію політологи визначили як намагання не робити будь-яких "різких рухів", а його зовнішньополітичну доктрину: "не роби очевидних дурниць" (don't do a stupid shit) [6]. Оцінюючи зовнішню політику сорок четвертого президента, чимало міжнародних оглядачів, серед яких і американські, дорікали йому за слабкість, особливо у порівнянні із російським президентом В. Путіним. Зокрема, Україна очікувала більшого від Америки у своєму протистоянні агресивному курсу Кремля, що активізувався від кінця 2013 р. Слабка реакція США на події в Грузії та Україні тільки посилили зухвалість російського президента.

У другій інавгураційній промові трохи в іншій інтерпретації пролунали слова вірності традиційним американським цінностям, що об'єднують націю, роблять американців "особливими". Зокрема, відданість ідеї, висловленій в Декларації, прийнятій понад 200 років тому: "Ми визнаємо істину, що всі люди створені рівними, що їх Творець наділив певними, притаманними всім, правами, серед яких - право на життя, на свободу і право на пошук свого шляху до щастя". Також було проголошено, що "... завдання нашого покоління - зробити ці слова, ці цінності, ці права - на життя, свободу, на досягнення щастя - реальністю для кожного американця"[7]. .

Так само, як і в першій промові, визначивши пріоритети економічного розвитку (хороші шляхи, розвиток торгівлі, шкіл та університетів тощо), Б. Обама наголосив на допомозі найбільш соціально вразливим людям, "аби відвернути жахливі катастрофи в їхньому житті". Разом із тим було дещо змінено акцент стосовно соціальної політики держави: "...ми не вважаємо, що держава самостійно може вирішити всі проблеми суспільства. Ми цінуємо ініціативність і заповзятливість (улюблені цінності справжніх американців.), ми дуже наполегливо працюємо, ми несемо особисту відповідальність (відповідальність - зворотний бік медалі, що зветься "свобода") за все, що ми робимо - це наші національні риси характеру". Але разом із тим: "Ми розуміємо, що як би відповідально ми не ставилися до нашого життя, кожний з нас, у будь-який момент, може зіткнутися із втратою роботи, або із раптовим захворюванням, або із жахливим буревієм, що зруйнує наш будинок. І ті зобов'язання, котрі ми беремо на себе через системи соціального захисту, не послаблюють нас, не послаблюють в нас волю до перемоги, а навпаки - зміцнюють нас"[7].

У другій інавгураційній промові Б. Обами неодноразово повторювалися слова "Ми, народ, розуміємо..." і "Ми, народ, віримо..." Звичайно, такі "фігури" мають за мету посилити заклик до об'єднання. При цьому підкреслювалося: "...коли змінюються часи, і ми маємо змінитися; відданість нашим засадничим принципам вимагає відповідей на нові виклики; захист наших індивідуальних свобод врешті-решт вимагає спільної дії" [7].

У своїй другій промові Б. Обама наголошував позитив: "Десятиріччя війни добігає кінця. Почалося економічне відновлення". При тому, що "можливості Америки безмежні", президент звернув увагу на нові якості, необхідні у сучасному світі без меж (тобто глобалізованому). Це - "молодість і енергійність, багатоманітність і відкритість, вміння ризикувати". Власне, ці риси притаманні американському національному характеру. Оратор підкреслив необхідність більше спиратися на таку цінність як інноваційну спрямованість: "Ми маємо створювати нові ідеї, нові технології, аби перебудувати наш уряд, нашу податкову систему, модернізувати наші школи, дати нашим громадянам навички, які їм потрібні, аби вони могли працювати ще наполегливіше, вчитися новому, досягати нових вершин"[7]. Б. Обама декларував: "Ми віримо, що основа Америки - це люди середнього класу". Проте впродовж десятиліть саме ця верства виявляла тенденцію до скорочення: від 1971 до 2015 рр. чисельність дорослих американців, які вважали себе середнім класом, зменшилася від 61% до 50% [8], і, в цілому, соціально-економічне становище в США погіршилося.

Дональд Трамп відчув зміни в країні. Як вказують українські оглядачі Б. Яременко і О. Бєлоколос: "Феномен Трампа полягав у тому, що він зміг добре відчути настрої чималої кількості білих американців, які належать до робітничого класу, працюють у реальному секторі економіки, не люблять іммігрантів, виступають за збереження християнської спадщини Америки, не довіряють вашингтонському істеблішменту та бояться ісламу". За період 2002-2015 рр. число американців, які вважали, що в їхній країні влада належить народу, скоротилося з 44% до 23% [8].

20 січня 2017 р. Д. Трамп - 45-й президент Сполучених Штатів Америки - присягнув на вірність своєму народу. Практично відразу він заявив: "Сьогоднішня церемонія має особливе значення, тому що сьогодні ми не просто передаємо владу від однієї адміністрації іншій, або від однієї партії іншій - ми передаємо владу з Вашингтона, округ Колумбія, і повертаємо вам, народ. Дуже довго невелика група в столиці насолоджувалася усіма бонусами, а люди платили за це ціну. Вашингтон розквітав, але не ділився зі своїм народом багатством. Процвітали політики, але робочі місця скорочувалися і заводи закривалися. Вищі класи захищали себе, а не громадян нашої країни...Все це зміниться з цього дня... Сполучені Штати Америки - ваша країна" [9].

Ця тирада надзвичайно ефектна: влада повертається народу "прямо тут і прямо зараз". Революція без революції? Мільярдер став на захист простих робітників: "Ми витратили трильйони доларів за кордоном, в той час, як інфраструктура Америки розпадається на частини. Ми збагатили інші країни, однак багатство, сила і впевненість нашої країни розсипалися і зникли за обрієм. Один за одним закривалися заводи. Вони навіть не подумали про мільйони й мільйони американських працівників, які залишилися без роботи. Багатство нашого середнього класу зникло, а потім було перерозподілено по всьому світу. Але це в минулому. Зараз ми дивимося в майбутнє (спрямованість у майбутнє - американська цінність )... З цього самого дня буде нова стратегія, яка буде керувати нашою країною. З цього дня буде Америка насамперед. Америка - перш за все! Кожне рішення про торгівлю, податки, імміграцію, закордонні справи буде зроблено на користь американських робітників та американських сімей. Ми повинні захищати наші кордони від інших країн, які викрадають наші компанії та знищують наші робочі місця." [9]. Незаперечно, частина американських виборців повірила у підприємницький талант Д. Трампа, так само підтримуючи американські цінності прагматизму, матеріалізму, заповзятливості.

У проголошенні двох правил: "Купуй американське і наймай на роботу американців" віддзеркалилося усвідомлення новим президентом запиту суспільства на протекціонізм. Керівник азіатського відділу у берлінському Фонді науки і політики Г.Г. Гільперт побачив у цьому проблему перерозподілу добробуту всередині США. Америка в цілому виграла від глобалізації. Лібералізація світової торгівлі збагатила Уолл-стрит і Силіконову долину, акціонерів глобально діючих корпорацій, мешканців великих міст на обох океанських узбережжях країни. Але політики недостатньо подбали про те, аби зростання добробуту відчули робітники і середній клас у центрі країни. І ось тепер ті, хто програв, зробили ставку на протекціонізм [10]. І того, хто його просуває.

Новий президент підкреслив відданість ідеям свободи і рівноправ'я: "Ми всі маємо однакові свободи і поважаємо американський прапор. Коли народжуються діти - у Детройті чи Небрасці - вони дивляться на одні й ті ж зірки і мріють про одне й те ж. І в них є життя одного і того ж Всевишнього Творця" [9].

Треба зазначити, що, у порівнянні із інавгураційними промовами свого попередника, 45-й президент США виголошував свою промову менше часу, проте частіше, ніж у двох промовах Б. Обами, разом узятих, згадував Бога. Релігійність є однією з американських цінностей. Але, як виявилося, за часів Б. Обами, вони стали менш "цінними", що і відчув новий господар Білого дому. Послаблення цінностей завжди засмучує людей, налаштованих консервативно. Республіканська партія, кандидатом від якої виступав Д. Трамп, спирається на підтримку консервативного християнського населення Америки.

Вважається, що саме Бог визначив долю американського народу - шлях сходження все вище і вище до цивілізаційного тріумфу, приклад для наслідування всіма народами світу. Американці називають це "Manifest Destiny". Тривалий час втіленням ідеї була політика "несення демократії народам світу", навіть якщо вони цього не просили. Д. Трамп виголосив: "Ми хочемо встановлювати добрі стосунки з іншими країнами світу. Але право кожної нації - піклуватися, насамперед, про власний інтерес. Ми не хочемо нав'язувати наш спосіб життя нікому. Але нехай він сяє, як ми будемо сяяти, - і кожен зможе брати з нас приклад" [9]. В останньому реченні - трансформована ідея "м'якої сили", що була присутня і у Б. Обами. В промові лунає: "Ми посилимо старі альянси і створимо нові альянси. Ми об'єднаємо цивілізований світ проти радикальних ісламських терористів". Але далі: "Ми знищимо їх повністю, зітремо з лиця землі" [9]. Тобто - це вже не "м'яка сила".

І у Б. Обами, і у Д. Трампа у тій чи іншій формі присутня ідея національної винятковості Америки, але в реальності ця ідея увійшла у протиріччя із концепцією американського інтернаціоналізму. З одного боку, останній орієнтує на більшу відкритість зовнішньому світові, зокрема, на сприяння припливу найбільш здібних і талановитих з усього світу. З іншого, американська винятковість диктує дистанціювання країни від решти країн. Позиція Д. Трампа, як відомо, проявилася у передвиборчих обіцянках на проведення жорсткішої лінії стосовно іммігрантів (а як же "Американська мрія"?). В інавгураційній промові він цього не акцентував, проте невдовзі заявив про зведення стіни на кордоні із Мексикою, обмеження доступу для мігрантів з країн з терористичною небезпекою, звуження можливостей швидкого надання громадянства іноземним програмістам тощо. Передвиборчі обіцянки переглянути торгові угоди і режими почали здійснюватися вже 23 січня 2017 р., коли новий американський президент прийняв рішення про вихід своєї країни із договору про Транстихоокеанське партнерство. У сучасному глобалізованому світі спроби вирішити за допомогою протекціоністських бар'єрів проблеми американської економіки неодмінно стануть причиною глобального валу заходів у відповідь, що врешті-решт боляче вдарять по інтересах і прибутках саме американських виробників, експортерів та інвесторів.

У цілому, Сполучені Штати Америки не зможуть просто дистанціюватися від міжнародної проблематики, бо це означає демонстрацію слабкості великої держави і приведе до негативних наслідків. Одним з перших стане швидке розмивання режимів контролю над розповсюдженням зброї масового знищення і засобів її доставки. А це вже створює безпосередню загрозу безпеці США. Неспроможність адміністрації Б. Обами протистояти російській агресії призвела до того, що одне із важливих досягнень ядерної епохи - договір США і СРСР від 1987 р. про ліквідацію ракет середньої та малої дальності - був порушений Москвою (у 2014 р. в Росії було підготовлено два батальйони, оснащені забороненими крилатими ракетами). В середині лютого 2017 р. група американських законодавців підготувала проект закону, що дозволить Сполученим Штатам розпочати розробку аналогічних ракетних систем поза договірних лімітів.

Таким чином, мото Д. Трампа "Make America Great Again" (до нього використовувався президентами Р. Рейганом і Б. Клінтоном) має запрацювати не тільки для "внутрішнього" використання, але й для "зовнішнього". І світ стане свідком його реалізації.

Список використаних джерел:

1. Парсонс Т. О структуре социального действия /Толкотт Парсонс /Пер. с англ. - 2-е изд. - М.: Академический проект, 2000. - С. 880.

2. Kohls L.R. The Values Americans Live By /Robert L.Kohls [Electronic resource] - Mode of access: http: //www.uri.edu/mind/VALUES2.pdf

3. Schuck P.H. Understanding America: The Anatomy of an Exeptional Nation /Peter H. Schuck [Electronic resource] - Mode of access: http: //www.law.yale.edu.news/6883.htm

4. Obama Inaugural Address 20th January 2009[Electronic resource] - Mode of access: http://obamaspeeches.com/

5. Рахман Г. Обама - человек-символ /Гидеон Рахман [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://inosmi.ru/world/20090120/246812.html

6. Яременко Б. Диплобаматія /Богдан Яременко //Дзеркало тижня. - 2016. - 18 березня [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/internal/diplobamatiya-_.html

7. Inaugural Address by President Barack Obama[Electronic resource] - Mode of access: https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2013/01/21/inaugural-address-president-barack-obama

8. Яременко Б. Вибори президента США: як сталося неймовірне, і чого очікувати Україні? /Б. Яременко, О. Бєлоколос //Дзеркало тижня. - 2016. - 12 листопада [Електронний ресурс] - Режим доступу: gazeta.dt.ua/internal/vibori-prezidenta-ssha-yak-stalosya-neymovirne-i-chogo-ochikuvati-ukrayini-_.html

9. Повна промова Дональда Трампа на інавгурації: текст [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukr.segodnya.ua/world/polnaya-rech-donalda-trampa-na-inauguracii-tekst-790326.html

10. Выход из ТТП - экономическое и геополитическое поражение Америки [Электронный ресурс] - Режим доступа: https://www.facenews.ua/news/2017/348109/

АНОТАЦІЯ

У статті аналізуються інавгураційні промови президентів США Барака Обами і Дональда Трампа з точки зору позиціонування американських традиційних цінностей в країні та світі, що змінюються, простежується віддзеркалення моральних орієнтирів у політиці сорок четвертого і сорок п'ятого господарів Білого дому.

Ключові слова: президент, інавгураційна промова, цінності, традиції, новації, "м'яка сила".

АННОТАЦИЯ

В статье анализируются инаугурационные речи президентов США Барака Обамы и Дональда Трампа с точки зрения позиционирования американских традиционных ценностей в изменяющихся стране и мире, прослеживается отражение моральных ориентиров в политике сорок четвертого и сорок пятого хозяев Белого дома.

Ключевые слова: президент, инаугурационная речь, ценности, традиции, новации, "мягкая сила".

<object classid="clsid:38481807-CA0E-42D2-BF39-B33AF135CC4D" id="ieooui"></object>