22 ГРУДНЯ - ДЕНЬ ДИПЛОМАТІЇ УКРАЇНИ
Людмила Чекаленко
17.12.2017, 21:19

Зовнішньополітична складова України містить чимало чинників, що забезпечують засади незалежного - суб'єктного існування Української держави. Міжнародно-правова суб'єктність включає: визнання держави міжнародною спільнотою, дотримання принципу мирного співіснування і співробітництва, поважання загальнолюдських цінностей, активної співпраці на міжнародній арені.

Розбудова Української держави вимагала не тільки врахування вже напрацьованого за правонаступництвом, а й формування оновленої моделі міжнародних відносин, яка б була адекватною новим викликам і загрозам суверенному існуванню держави.

У документах України зовнішньополітичним пріоритетом визначено курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Цей вибір обґрунтовано географічними детермінантами, політичними прихильностями, економічними складовими, ідеологічними настановами, менталітетом нашого народу, європейськими цінностями. Врешті - решт, європейськістю України.

Згадаймо виклики Україні, що диктували повернення до своїх цивілізаційних витоків - в Європу. Кризовий стан економіки в результаті провалу реформ М.Горбачова і наступного розпаду СРСР; відсутність військової / безпекової підтримки союзників, тиск провідних держав світу щодо ядерності України і врешті примус до ліквідації нашого ядерного потенціалу - третього в світі за потугою; необхідність пришвидшеного прийняття рішень в результаті невизнання Росією (з 1991 по 1999 рр.) суверенітету України; наслідки афганської війни, що спричинила низку негараздів: наркоторгівля і розповсюдження наркоманії, екзотичні і психічні хвороби, сирітство, моральні втрати тощо; синдром Чорнобильської трагедії: неспроможність і невміння подолати лихо, різке збільшення онко- та інших хворих, психологічний тягар негативної інформації. Все це сприяло відродженню свідомості, нації; поверненню до витоків, до походження, до ідеї формування ідентичності тощо.

Українська РСР на початок 1990-х років не мала будь-якого досвіду самостійного протистояння агресорові. Історична пам'ять подекуди зберегла окремі спогади, однак в цілому з українського суспільства радянська влада за 70 років встигла сформувати єдиний совєтский народ.

Незалежна Україна ані з ким не воювала в роки незалежності. Навіть пишалася тим, що тільки на нашій пострадянській території панував мир і злагода, були відсутні етнічні конфлікти, не відбувалося протистояння. Із здавалось з відсутністю загроз, які Україна приспала, не очікуючи удару в спину від тоді здавалось "надійного" російського чинника, держава дещо розслабилась, не дбала про посилення власних збройних сил, дозволила залізти в свою власну кишеню і законодавчу систему олігархату з інших країн переважно найближчого оточення.

Що сьогодні отримала Україна? Не говоримо про війну. Цей жах має пережити теперішнє і вірогідно наступне покоління. Пережити, вижити і подолати... Це - наше покликання, покликання старших: навчити бути виваженими і мудрими, навчити жити в нових умовах війни.

Низка міжнародних визнань суверенної України є гідною сторінкою нашої історії. Міністерство закордонних справ України, очолюване на першому етапі своєї діяльності Анатолієм Максимовичем Зленком, розпочало інтенсивну ходу в систему міжнародних відносин, в систему міжнародних взаємин, в систему міжнародного буття. Встановлювались дипломатичні відносини, відкривались посольства. Україна набула членства в НБСЄ/ОБСЄ (1992), дипломатичні представництва України відкриваються поза ООН в інших міжнародних організаціях, де такої можливості Україна часів СРСР була позбавлена. Започатковано перші домовленості, суверенною Україною укладаються перші договірні папери. Перші, перші, перші...

У своїй багатолітній складній історії, багаторічній кривавій боротьбі за існування, незалежність, суверенітет, територіальну цілісність такий інтенсивний рух в Світ для нашої держави був, хоча й довгоочікуваним, однак несподіваним, був вперше. Українська дипломатія почала свою впевнену ходу планетою Земля. Передача міжнародної естафети Геннадію Йосиповичу Удовенкові приносить Україні нові звитяги, нові здобутки. Перерахуємо хоча б кілька з них: набуття членства в Раді Європи, домовленість про розвиток Партнерства і співробітництва з Північноатлантичним Альянсом і укладення Хартії про особливе партнерство з НАТО, набуття чинності Угоди про партнерство і співробітництво України з Європейським Союзом, участь в роботі Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ) і Європейській зоні вільної торгівлі (ЦЄФТА), співпраця з Вишеградською групою, співпраця за Нормандським форматом та багато іншого.

Розбудова відносин з низкою країн і підкреслимо, з кожною виокремлено - реалізація своєрідної моделі співробітництва: спеціальне, поглиблене, політичне, стратегічне, посилене партнерство тощо. Зовнішній політиці притаманна багатовекторність, оскільки Україна - миролюбна держава, яка відмовилась від ядерної зброї...

Для поглиблення взаємодії обрано варіант специфічної зовнішньополітичної форми двосторонньої взаємодії із провідними українськими партнерами. Україна - США: Комісія "Кучма - Гор", Україна - Польща : Консультаційний комітет Президентів України і Республіки Польща.

Для дипломатії суверенної України, якій не вистачало професійних кадрів, досвіду і знань, дипломатії перших років міжнародної державної правосуб'єктності це був доволі складний процес, однак глибоко цікавий, пізнавальний, натхненний і без перебільшення, впевнений.

ДИПЛОМАТІЯ ТВОРИЛА ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ!

Бути творцем - захоплююча справа!

На дипломатичній ниві виявилися неабиякі таланти. Українській дипломатії в короткочасні терміни вдавалося залагодити міждержавні проблеми, що виникли в результаті розпаду Радянського Союзу: територіальні суперечки, матеріальні претензії (Білорусь, Молдова, Польща, Румунія, Росія), складні питання історичної пам'яті (Польща, Румунія, Угорщина), що періодично поставали перед Україною.

Успіхи дипломатії були зазначені і Міністром Павлом Клімкіним:

- Протидія російській агресії та консолідація міжнародної підтримки України.

- Створення європейської держави.

- Захист громадян України та промоція українського бізнесу за кордоном.

- Співпраця з НАТО, що демонструє надійний формат підтримки, за що ми дуже вдячні, ...за незламну солідарність та тверду позицію на підтримку України у часи надскладних безпекових викликів.

Замість висновку

Кардинальні питання

- Сучасний етап розвитку української дипломатії, який позначено європейським вибором, вимагає чітких критеріїв щодо визначення стратегічних партнерів, на підтримку яких Україна могла би розраховувати в реалізації поставленої мети.

- Традиція континуітету, посилена стратегічною віссю, має бути доповнена чіткою послідовністю дій і відповідних кроків в міжнародному вимірі, що часто порушувалось в наслідок приходу до керма нових очільників держави. Вони мають захищати в матеріальному і моральному плані вітчизняний дипломатичний корпус, діяльність якого разом з військовою складовою проголошено пріоритетом держави.

- Дипломатію України необхідно озброїти. І мова тут йде у першу чергу про розбудову сильних збройних сил держави Україна. Плюс матеріальна підтримка.

Практичні питання

- Дипломатичній службі, як вбачається, необхідно надати можливість свободи дій, більшої самостійності, повернути її до безпосереднього керування зовнішньою політикою в якості аналітичної складової, а також практичної реалізації ініціаторства з метою посилити її впливовість на державні рішення.

- Задача дипломатів також вбачається в необхідності навчитися лобізму: опанувати новими схемами необхідного впливу, ефективне використання яких сприятиме досягненню мети.

- До практичної діяльності додати засоби кулуарної дипломатії, публічної дипломатії, навіть віртуальної дипломатії.

- Навчити дипломатів брати відповідальність на себе. Не оглядатися на відсутність посла, оскільки, який аташе не мріє стати послом....

В нашій країні панує чудова традиція - на свята дарувати подарунки. Найкращий подарунок для дипломатії України - це сильна армія і розвинута економіка.

ЗІ СВЯТОМ, ДОРОГІ НАШІ ПРОФЕСІОНАЛИ ДИПЛОМАТИЧНОГО ФРОНТУ! БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ І КРАЇНУ!