Краще пізніше, ніж ніколи!

22 вересня Генеральна Асамблея ООН включила до порядку денного питання про “Ситуації на тимчасово окупованих територіях України”. За рішення проголосували 68 делегацій, проти – 13″, 48 – утримались. Проти включення питання про ситуацію в анексованому Криму і в контрольованих проросійськими сепаратистами районах Донбасу до порядку денного сесії Генасамблеї проголосували відомі сателіти Москви: Вірменія, Білорусь, Бурунді, Куба, Іран, Казахстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Судан, Сирія і Венесуела.

Як кажуть в народі, “краще пізніше, ніж ніколи”. Нарешті Україна має “свій” пункт порядку денного Генеральної асамблеї ООН, в рамках якого ми можемо значно активізувати роботу з мобілізації багатосторонніх зусиль і міжнародної підтримки, спрямованих на припинення агресії Росії проти нашої держави. Дуже шкода, що втрачено дорогоцінний час і впродовж чотирьох років після прийняття у 2014 році 68-ю сесією Генасамблеї резолюції 268 щодо територіальної цілісності України, голос України в ООН звучав досить мляво. Ні дворічне членство в Раді Безпеки, ні прийняті Третім комітетом Генасамблеї в рамках загальних пунктів дві резолюції з питань порушення прав людини в Криму внаслідок російської анексії півострова, ні боязкі кроки в міжнародних судових інстанціях, на жаль, так і не створили критичної маси несприйняття світовим співтовариством агресивної поведінки Росії в порушення Статуту ООН і норм міжнародного права. Про це, до речі, свідчить і той факт, що 48 держав-членів ООН утрималися при голосуванні, сумніваючись у доцільності розгляду цього питання Генеральною асамблеєю.

Зараз у нас з’явився шанс змінити ситуацію.Ті, хто працював в системі ООН добре знають, яким могутнім інструментом є окремий пункт, ініціативно внесений до порядку денного ООН країною, яка стала жертвою агресії. У цьому зв’язку треба віддати належне нашому представництву при ООН за проведену роботу і досягнутий результат. Наявність окремого питання щодо окупації Криму і Донбасу на порядку денному ООН відкриває широкі можливості донести до держав – членів правдиву інформацію про ситуацію на Сході України і в Криму, запропонувати шляхи врегулювання. Не зайвим був би досвід, який накопичила Україна за більш ніж 70 років членства в цій організації. Та й досвід інших держав, які проходили через війни і конфлікти, міг би стати у пригоді. Важливо вміти професійно використовувати різноманітний інструментарій ООН і не змарнувати свій шанс. Особливо сьогодні, коли набирає обертів ідея про залучення миротворчих механізмів ООН, про що Українська асоціація зовнішньої політики не втомлювалася говорити з початку свого заснування.

Знаючи не з чужих слів, як працює ООН, хотілося б також порадити виявляти більшу наполегливість і самостійність роботі з делегаціями в ООН, не ховатися за спини “ключових гравців” (при всій до них повазі), віддаючи їм ініциативу, залишатися завжди лідером у просуванні нашої позиції. Лідерів завжди поважають.

Володимир Хандогій

президент Української асоціації зовнішньої політики,

Надзвичайний і Повноважний Посол

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *