Продовжуємо друкувати архівні матеріали, підготовлені доктором історичних наук, професором Іриною МАТЯШ про організацію консульської служби, розпочату профільним міністерством Центральної Ради. Дана публікація присвячена аналізу політичної ситуації та становищу громадян України в Поволжі в 1918 р., зробленому віце-консулом Пилипом Бочилом.

Зі спогадів Дмитра Дорошенка

(закінчення)

Цю статтю присвячено одній з маловідомих сторінок історії української дипломатії – створенню та діяльності українського консульства на Далекому Сході Росії, відкритому 90 років тому.

Розбудова мережі українських дипломатичних представництв за кордоном

Орієнтири дипломатичної служби за доби гетьманату

П’ятсот сторінок. Понад сто персоналій. Нарешті те, що кидається у вічі одразу, – стримане, академічне та водночас привабливе поліграфічне оформлення. Це книжка Л.Є. Шкляра та А. Г. Шпиталя „Під знаком Нобеля”. Вона розповідає про лауреатів Нобелівської премії з літератури від 1901 по 2006 рік.

Перші нормативні акти щодо створення консульської служби

Архівна евристика в сфері історії дипломатії багатовекторна та зорієнтована на перспективу. Її результати – не проста сукупність інформації про минуле. Вони, швидше, асоціюються з образом міфічного дволикого Януса, одне обличчя якого дивиться назад, у минуле, а друге – вперед, у майбутнє. Класичне висловлювання Михайла Грушевського „Без знання минулого неможливе точне уявлення про сучасність” чи не найточніше відображає її сутність. Відтак первинна інформація, що міститься в документах, утворених за діяльності перших українських керівних органів зовнішніх справ, має значення не лише для наукової роботи, а й для сучасних управлінців, політичного та культурно-духовного життя сучасної України.